Page 268 - 6293

Швидко втрачаються можливості розвивати належним
чином наукові дослідження, оперативно впроваджувати їх
результати в практику, реагувати на світові науково-
технологічні досягнення та ефективно використовувати їх у
національних інтересах. Значна частина вітчизняних товарів
не відповідає рівню сучасного наукового та технологічного
забезпечення, що зумовлює їх неконкурентоспроможність як
на зовнішньому, так і на внутрішньому ринках.
Концепція науково-технологічного та інноваційного
розвитку говорить, що в Україні відсутній дієвий механізм
інвестування масштабних технологічних змін. Державні
науково-технічні програми часто не забезпечують досягнення
конкретних кінцевих результатів. Міністерства, інші
центральні органи виконавчої влади не мають достатніх
коштів для інноваційної трансформації відповідних галузей, а
недержавні комерційні структури все ще не зацікавлені у
здійсненні довгострокових проектів, які забезпечували б
базові технологічні зміни.
Перспективним напрямом вирішення проблем у цій
сфері є перехід вітчизняного виробництва на інноваційний
шлях розвитку. З урахуванням ситуації, що склалася,
необхідно більш чітко визначити концептуальні засади
державної науково-технологічної та інноваційної політики.
Враховуючи економічні, соціальні, екологічні, оборонні
та інші національні інтереси, слід за короткий строк здійснити
комплекс заходів, які сприяли б підвищенню якісних
характеристик вітчизняного науково-технологічного
потенціалу до рівня стандартів розвинутих країн,
інтенсифікації процесу опанування науковими знаннями,
новими технологіями та їх практичному використанню.
Головними цілями науково-технологічного та
інноваційного розвитку України визначаються:
- підвищення ролі наукових та технологічних факторів у
подоланні кризових явищ у соціально-економічному розвитку

267