Page 91 - 6288
P. 91

наукових  знань  збільшилася  приблизно  в  2-3  рази,  водночас  обсяг  інформації

            (публікацій, різноманітної документації) зріс у 8-10 разів, а  обсяг

            коштів,  витрачених  на  науку,  –  більш  як  у  100  разів.  Таке  співвідношення

            свідчить  про  те,  що  наукову  політику  треба  змінювати,  необхідно  кардинально

            підвищувати  ефективність  роботи  наукових  установ,  організацій,  колективів.

            Крім того, само собою зростання кількості нових знань не дає приросту ефекту у

            виробництві.  Таким  чином,  потребує  аналізу  питання  про  пропорції  між

            отриманням знань та їхнім використанням у народному господарстві.

                   Існує  теоретична  модель,  побудована  з  міркувань  найповнішого

            використання нових знань, нових наукових даних. Згідно з цією моделлю, якщо

            асигнування  в  галузі  фундаментальних  досліджень  взяти  за  одиницю,  то

            відповідні  показники  становитимуть:  за  прикладними  дослідженнями  –  4,  за

            розробками  –  16,  за  освоєнням  нововведень  у  виробництві  –  250.  Ця  модель

            побудована  академіком  В.М.  Глушковим  і  виходить  з  того,  що  все  розумне  (з

            нових  ідей,  відомостей,  можливостей),  отримане  у  сфері  фундаментальних

            досліджень, буде використано й для цього буде достатньо наявних потужностей

            прикладних  наук.  Потім  можливості  практичного  використання  будуть


            реалізовані  у  вигляді  нових  технологій,  нових  конструкцій  тощо  тими,  хто
            проектує, веде розробки. І у них, у свою чергу, буде достатньо потужностей, щоб


            все  це  прийняти  і  повністю  використати.  І  нарешті,  необхідно  мати  достатньо
            капіталовкладень і вільних потужностей, призначених для освоєння нововведень


            у  виробництві,  щоб  освоїти  та  реалізувати  всі    об’єктивно  необхідні
            нововведення.


                   Якщо  сумарні  витрати  на  фундаментальні  та  прикладні  дослідження,  а

            також  на  дослідно-конструкторські  розробки  прийняти  за  одиницю,  то

            співвідношення  між  вкладеннями  у  виробництво  нових  знань  і  вкладеннями  в

            освоєння  цих  знань  народним  господарством  становитиме  1:12.  А  в  реальному

            житті  в  нашій  країні  таке  співвідношення  становить  1:7  (у  США,  наприклад,  –

            1:11).

                   Одним  із  способів  підвищення  ефективності  наукових  досліджень  є

            використання  так  званих  супутніх,  або  проміжних,  результатів,  які  часом  не

                                                             91
   86   87   88   89   90   91   92   93   94   95   96