Page 23 - 6277

формату А4, рекомендується розміщувати у додатках.
Назви ілюстрацій розміщують після їх номерів. За необ-
хідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними
(підрисунковий підпис).
Підпис під ілюстрацією зазвичай має чотири основних
елементи:
- найменування графічного сюжету, що позначається
словом «Рисунок»;
- порядковий номер ілюстрації, який вказується без зна-
ку номера арабськими цифрами;
- тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із
якомога більш стислою характеристикою зображеного;
- експлікацію, яка будується так: деталі сюжету познача-
ють цифрами, що виносять у підпис, супроводжуючи їх текс-
том. Треба зазначити, що експлікація не замінює загального
найменування сюжету, а лише пояснює його.
Відстань між назвою рисунку і текстом 1 рядок.
Основними видами ілюстративного матеріалу в магіс-
терських роботах є: креслення, технічний рисунок, схема,
фотографія, діаграма, графік.
Не варто оформляти посилання на ілюстрації як самос-
тійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у
підписі. У тому місці, де викладається тема, пов’язана з ілюс-
трацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують поси-
лання у вигляді виразу в круглих дужках «(рисунок 3.1)» або
зворот типу: «...як це видно з рисунку 3.1» або «... як це зобра-
жено на рисунку 3.1».
Якість ілюстрацій повинна забезпечувати їх чітке відтво-
рення (електрографічне копіювання, мікрофільмування).
Таблиці. Цифровий матеріал, як правило, повинен офор-
млятися у вигляді таблиць.
Таблицю слід розташовувати безпосередньо після текс-
ту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці.
На всі таблиці мають бути посилання в тексті.
Кожна таблиця повинна мати номер і назву. Назву таб-
лиці друкують звичайним шрифтом малими літерами (крім

21