Page 16 - 6255

На рис. 2.2 наведено приклад підрахункового плану та розрізу з
визначенням меж попередньо розвіданих запасів з невизначеним
промисловим значенням класу 332 (кат. С ) і перспективних ресурсів
2
вуглеводнів класу 333 (кат. С ).
3
Запаси нафти і вільного газу відкритих нових покладів підраховують на
основі максимального обсягу інформації, яка є на даний час. По свердловині,
що дала приплив нафти або вільного газу, потрібно виділити ефективні
нафтогазонасичені товщини, вивчити колекторські властивості та інші пара-
метри. Підрахунковий план покладу успадковує структурні побудови,
виконані за даними сейсмічних матеріалів, що були основою для здійснення
пошукового буріння.
Якщо у свердловині отримано приплив вуглеводнів, але поклад не
вводився у дослідно-промислову розробку, запаси відносять до попередньо
розвіданих класу 122+222 (кат. С ), площу підрахунку запасів обмежують
2
колом радіусом 500 м або радіусом, що дорівнює подвоєній відстані між
експлуатаційними свердловинами, прийнятій у даному районі для ана-
логічних родовищ. На решті площі покладу вище від НГВП запаси відносять
до попередньо розвіданих із невизначеним промисловим значенням класу
332 (кат. С ), а нижче від НГВП до рівня УГВК (або УВНК) оцінюють
2
перспективні ресурси класу 333 (кат. С ). На рис. 2.3 наведено приклад
3
підрахункового плану та розрізу з визначенням меж попередньо розвіданих
запасів вуглеводнів класів 122+222 (кат. С ), з невизначеним промисловим
2
значенням класу 332 (кат. С ) та перспективних ресурсів класу 333 (кат. С ) у
2
3
разі геолого-економічної доцільності подальшої розвідки й дослідно-промис-
лової розробки.
На рис. 2.4 наведено варіант, за яким у свердловині, що знаходиться у

пробній експлуатації, отримано приплив вуглеводнів. У цьому разі запаси
відносять до розвіданих вірогідних класу 121+221 (кат. С ), а площу
1
підрахунку запасів визначають розрахованим радіусом зони дренування
вуглеводнів. За відсутності необхідних даних для розрахунку величини раді-
уса зони дренування, радіус підрахункової площі беруть не більшим за 500 м.
Приклад, коли у свердловині отримано низький приплив нафти або
вільного газу і, згідно з техніко-економічними розрахунками, видобуток і
використання їх економічно недоцільні, ілюструє рис. 2.5.
Запаси покладу вважають позабалансовими (потенційно економічними)
класу 222 (кат. С 2пзб ) за результатами геолого-економічної оцінки покладу з
попередньо розвіданими запасами. Його розробка на момент оцінки
економічно нерентабельна, але в майбутньому запаси можуть стати об'єктом
промислового значення (наприклад, у разі підвищення вартості вуглеводнів
чи впровадження нових технологій). Запаси вуглеводнів відносять до
позабалансових (потенційно економічних) класу 222 (кат. С 2пзб ) тільки на
підставі техніко-економічних розрахунків.

16