Page 40 - 6254
P. 40

Дані щодо кількості запасів родовищ, перспективних ресурсів нафти і
                  газу  є  підставою  для  облікування  їх  у  Державному  балансі  й  публічного
                  використання. Їх застосовують під час надання у користування ділянок надр
                  для  геологічного  вивчення  надр  з  метою  пошуків  та  розвідки  родовищ
                  вуглеводнів, планування розвитку ГРР на нафту і газ. До того ж кожен клас
                  (категорія) запасів вуглеводнів має конкретніше призначення.
                         Запаси  нафти,  газу,  конденсату  підраховують  окремо  для  газової,
                  нафтової, газонафтової, водонафтової і газоводяної зон для кожного покладу і
                  для родовища в цілому.
                         Ресурси вуглеводнів (перспективні, прогнозні), кількісна та економічна
                  оцінка  яких  проводиться  за  припущеними  параметрами,  у  повному  обсязі
                  (загальні ресурси) належать до групи, промислове значення якої не визначено.
                  Ресурси цієї групи можна розглядати як мету для пошуків. Для визначення
                  економічної доцільності подальших пошукових і прогнозно-пошукових робіт,
                  розрахунку       їх    промислового        значення      при     складанні      початкової
                  геолого-економічної  оцінки  (ТЕМ)  в  загальних  ресурсах  можна  виділяти  їх
                  видобувну  частину,  яку  використовують  тільки  на  рівні  підприємств,  що
                  проводять геологорозвідувальні роботи.
                         Коефіцієнти вилучення нафти, газу і конденсату визначають на підставі
                  поваріантних техніко-економічних розрахунків, їх затверджує (апробує) ДКЗ
                  України.
                         Запаси родовищ нафти і газу, що знаходяться в межах охоронних зон
                  крупних водойм, населених пунктів, заповідників, пам'яток природи, історії і
                  культури,  належать  до  умовно  балансових  або  позабалансових  на  підставі
                  техніко-економічних розрахунків, у яких враховано витрати на перенесення
                  об'єктів  або  витрати,  пов'язані  з  використанням  спеціальних  способів
                  розробки  родовищ.  Якщо  фактична  цінність  очікуваної  продукції
                  нафтогазодобувних  підприємств  вища  від сумарних  витрат, необхідних для
                  освоєння  родовища,  то  розвідані  запаси  відносять  до  групи  балансових
                  (видобувних).
                         Отже, чинна Класифікація запасів і ресурсів ставить чіткі вимоги щодо
                  віднесення запасів до балансових (видобувних) класів 111, 121, 122, умовно
                  балансових  класу  211,  позабалансових  класу  222,  з  невизначеним
                  промисловим значенням класу 332.
                         До  позабалансових  класу  222  (кат.  С 2пзб)  відносять  запаси  окремого
                  покладу  родовища,  якщо  його  слід  розробляти  самостійною  сіткою
                  свердловин,  але  оцінені  витрати  на  буріння  й  облаштування  свердловин
                  перевищують  дохід  від  реалізації  очікуваної  товарної  продукції,  що
                  комплексно  видобувається  і  комплексно  готується  до  транспортування  у
                  вигляді вуглеводневої сировини.
                         Позабалансові  запаси  не  слід  виділяти  як  частину  запасів  одного
                  покладу (на окремих ділянках його площі або вертикального розрізу), якщо
                  розробка покладу загалом є рентабельною. Нафта і газ - рухомі флюїди і при
                  розробці частини покладу флюїди всього покладу рухаються до видобувної
                  свердловини, частково відновлюючи видобуту кількість вуглеводнів.



                                                                38
   35   36   37   38   39   40   41   42   43   44   45