Page 70 - 6253

РОЗДІЛ 4

ІЄРАРХІЯ КЛАСІВ ТА ПОЛІМОРФІЗМ

4.1. Наслідування

Однією з найбільших переваг об’єктно-орієнтованого програмування є

багаторазове використання програмного коду, що на практиці проявляється у

використанні уже існуючих класів. Існує два способи реалізації цієї ідеї. Перший

полягає у створенні всередині нового класу об’єктів існуючих класів. Такий підхід

називають композицією. Новий клас є набором об’єктів і фактично використовує

функціональність існуючого коду, а не його структуру. Другий підхід полягає у

використанні структури існуючого класу, до якого додають новий код, при цьому не

модифікуючи існуючий. Такий підхід у концепції об’єктно-орієнованого

програмування називають наслідуванням (inheritance). Завдяки наслідуванню

будується ієрархія класів. Клас, від якого наслідують, називають базовим класом або

суперкласом (superclass), а клас який наслідує називається підкласом. В такому

контексті підклас виступає спеціалізованою версією базового класу. Базовий клас і

підклас є абсолютно самостійними класами. Підклас може виступати в ролі базового

класу для іншого класу програми. При цьому кожний підклас наслідує всі

властивості свого базового класу.

У мові Java оголошення класу, який наслідує базовий клас, має наступний

вигляд:

class Ім’я_Підкласу extends Ім’я_Суперкласу {

//тіло класу

}

Для того щоб вказати, що підклас наслідує базовий клас використовується

ключове слово extends, після якого іде ім’я суперкласу. Проте, навіть без явного

вказування імені суперкласу, усі класи в мові Java, автоматично наслідують від

кореневого класу з іменем Object.

Із підкласу можна отримати доступ до членів базового класу, які оголошені із

модифікатором доступу public, а також до захищених членів базового класу з

модифікатором доступу protected. Члени класу з модифікатором доступу private,

69