Page 55 - 6253

// у цьому місці змінні а та b є видимі
System.out.println("a = " + a + "b = " + b);
}
// у цьому місці видима тільки змінна а
// System.out.println("a = " + a + "b = " + b);
}

Змінні створюються тільки при вході в їх область видимості і знищуються при

виході з неї. Це означає, що змінна втратить своє значення зразу після виходу з її

області видимості. Тобто, змінна оголошена всередині методу не буде зберігати своє

значення між моментами звернення до цього методу. Отже, ініціалізація змінної

буде відбуватися заново при кожному входженні у область її видимості.

У деяких випадках бувають ситуації, коли необхідно виконати приведення одно

типу даних до іншого. Мова Java наділена інструментами автоматичного

приведення простих типів, що полягає у їх підвищенні. Існує декілька простих

правил підвищення типу, що застосовуються до виразів (рис. 3.1). По-перше, тип

всіх значень byte, short і char підвищується до int. По-друге, якщо один з

операндів має тип long, то тип всього виразу підвищується до long. Якщо хоча б

один операнд має тип float, то тип всього виразу підвищується до float і якщо

будь-який з операндів має тип double, результат також буде типу double.

Рисунок 3.1 – Правила приведення простих типів у мові Java

Хоча автоматичне підвищення типу є досить зручним інструментом, воно може

призводити до прикрих помилок під час компіляції. Наприклад, наступний зовні

абсолютно коректний код призводить до виникнення певних проблем:

byte a = 25;
a = a + 50; // Значення типу int не може бути присвоєне
змінній типу byte

Компілятор робить спробу зберегти у змінну a значення виразу 25 + 50, що є

цілком коректним значенням типу byte. Однак, оскільки під час обчислення виразу

54