Page 122 - 6253

обмеження. При чому, встановлене обмеження не потрібно повторювати після

оператора implements.

5.2. Пакети

У мові Java пакети (packages) відіграють таку ж саму роль, як бібліотеки в

інших мовах програмування. Пакети – це контейнери, які використовуються для

ізольованого зберігання споріднених класів з метою уникнення перетину імен

класів. Для того, щоб отримати доступ до класів, які входять у пакет, його необхідно

імпортувати.

Файл вихідних пакетів у мові Java може налічувати будь-які (або усі)

перераховані нижче складові:

1) один оператор пакету (не обов’язково);

2) довільну кількість операторів імпорту (не обов’язково);

3) одне оголошення загальнодоступного класу (обов’язково);

4) довільну кількість класів з модифікатором доступу private у пакеті (не

обов’язково).

У розглянутих вище прикладах не було необхідності у використанні пакетів.

Завжди існував тільки загальнодоступний клас, а імена всіх класів належали одному

і тому ж простору імен – пакету по замовчуванню.

Створення пакету

Усі компоненти програми, записані в окремих файлах з розширенням .java та

.class, які функціонально зв’язані між собою, рекомендується поміщати у окремий

пакет. Для створення пакету необхідно на початку кожного файлу з вихідним кодом

програми прописати наступний оператор:

package ім’я_пакету;

121