Page 55 - 6248

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну
грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не
більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для
земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх
нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських
угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх
нормативної грошової оцінки.
Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12
відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні
ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів
господарювання (крім державної та комунальної форми
власності).
Ставка податку за земельні ділянки, розташовані за
межами населених пунктів, встановлюється у розмірі не
більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці
площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а
для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не
більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці
площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за
землю є календарний рік.
Підставою для нарахування земельного податку є дані
державного земельного кадастру.
Платники плати за землю (крім фізичних осіб)
самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1
січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають
відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням
земельної ділянки податкову декларацію, з розбивкою річної
суми рівними частками за місяцями.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця
звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку
подання податкової декларації не пізніше 20 лютого
поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що
55