Page 12 - 6248

6) апеляції платників податків;
7) адміністрування податкового боргу.
Податкове зобов’язання – це сума коштів, яку платник
податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до
відповідного бюджету як податок або збір на підставі, у
порядку та строки, визначені податковим законодавством (у
тому числі коштів, визначена платником податків у
податковому векселі та сплачена в установлений законом
строк) (п.14.1.156 ст.14 ПКУ).
У цілому ряді випадків контролюючий орган
зобов’язаний самостійно визначити суму грошових
зобов’язань.
Контролюючий орган має право самостійно визначити
суму податкових зобов’язань платника податків не пізніше
закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного
строку подання податкової декларації, а в разі,коли така
податкова декларація була надана пізніше–за днем її факти
чного подання. Якщо протягом зазначеного строку
контролюючий орган не визначає суму податкових
зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого
податкового зобов’язання, а спір стосовно такої податкової
декларації не підлягає розгляду в адміністративному або
судовому порядку.
Базовим принципом визначання відповідальності, що
передбачений у ПКУ, є, по-перше, настання відповідальності
за виникнення податкових правопорушень, що вчиняють
платники податків та посадові особи контролюючих органів,
та, по-друге, виникнення відповідальності за порушення умов,
що встановлені іншим законодавством, та контроль за
дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
За порушення законів з питань оподаткування та
іншого законодавства, контроль за дотриманням якого

12