Page 83 - 6238

Після перемикання перемикача S3 в позицію 2 і
замикання контактів 4-5 мілісекундоміра в колі остаточно
виникне струм витоку. Одночасно із замиканням контактів 4-5
мілісекундоміра запускають його таймер (внутрішній
перемикач S5), який припиняє відлік часу після розмикання
контактів 7-8, приєднаних до резервних затискачів Х1-Х2
ПЗВ. В момент вмикання таймера контакти Х1-Х2 повинні
бути замкнені.
Перемикач S2 призначений для формування виду струму
витоку. У позиції 1 витікає змінний диференційний струм, а в
позиції 2 чи 3 – постійний пульсуючий одного чи
протилежного напрямку.
Запобіжник FU1 вмикається тільки в провідник L.

4 ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ

1 Скласти схему для експериментальної перевірки ПЗВ
(рисунок 7.6).
2 З метою контролю правильності приєднання нульових
провідників необхідно їх колорове позначення та відкрите
(видиме) прокладання в електрощитку.
3 Щоб визначити мінімальну напругу мережі, за якої
можливе тестування ПЗВ, перемикачем S1 через
автотрансформатор Т2 подати напругу живлення і натиснути
кнопку ТЕСТ, яка імітує пошкодження ізоляції. Якщо після
натискання кнопки ПЗВ не вимкнувся, то він несправний, або
занадто низька напруга мережі.
4 Щоб визначити мінімальне значення диференційного
струму спрацювання ПЗВ І Δmin для різних значень змінного та
постійного пульсуючого струмів при певному струмі
навантаження необхідно:
- вимкнути мережу та ПЗВ;
- встановити перемикач S2 в позицію 1, яка задає змінний
струм витоку;
- виставити максимальне значення опору R1 (мінімальний
струм витоку);
- встановити перемикач S2 в позицію 2 (симуляція витоку);
- підготувати мілісекундомір А2 до роботи, тобто під’єднати
його до мережі і задати „Режим роботи – 2”;
- увімкнути мережу та ПЗВ;

82