Page 17 - 6222

ЛЕКЦІЯ 3
Правовий статус надр та регулювання надрокористування.
Загальна характеристика
Кодексу України “Про надра”

Надра – це частина земної кори, що розташована під
поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин,
доступних для геологічного вивчення та освоєння.
Завданням Кодексу України “Про надра” є регулювання
гірничих відносин з метою забезпечення раціонального,
комплексного використання надр для задоволення потреб у
мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва,
охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки
людей, майна та навколишнього природного середовища, а також
охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій
та громадян.
Надра є виключною власністю народу України і надаються
тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій
формі порушують право власності народу України на надра, є
недійсними. Народ України здійснює право власності на надра
через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної
Республіки Крим і місцеві Ради народних депутатів. Окремі
повноваження щодо розпорядження надрами Законодавством
України можуть надаватися відповідним органам державної
виконавчої влади.
Державний фонд надр та державний фонд родовищ корисних
копалин.
Державний фонд надр включає як ділянки надр, що
використовуються, так і ділянки надр, не залучені до використання,
в тому числі континентального шельфу і виключної (морської)
економічної зони. Родовища корисних копалин – це нагромадження
мінеральних речовин в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та
газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами
залягання є придатними для промислового використання.
Техногенні родовища корисних копалин – це місця, де
накопичилися відходи видобутку, збагачення та переробки
мінеральної сировини, запаси яких оцінені і мають промислове
значення. Такі родовища можуть виникнути також внаслідок втрат
17