Page 50 - 6208
P. 50

Шум  в  певних  умовах  має  значний  вплив  на  здоров'я  і  поведінку
                  людини.
                        Шум      може       викликати       загальну      дратівливість,       заважати
                  нормальному  сну,  впливати  на  ефективність  праці  і  мовного
                  спілкування.  Особливо  сильне  роздратування  викликає  несподіваний
                  шум,  наприклад,  перехід  через  звуковий  бар'єр  надзвукового  літака,  а
                  також шум, джерело якого не відразу вдається встановити. Можливо, в
                  цьому  випадку  проявляється  природний  інстинкт  самозбереження.
                  Тривалий  вплив  шуму  є  причиною  хронічного  втомлення,  головних
                  болів  і  відчуття  дискомфорту  у  багатьох  людей,  навіть  якщо  рівень
                  шуму  нижче,  ніж  той,  що  дійсно  заподіює  біль.  Лікарі  намагаються
                  визначити, як організм реагує на шум, реєструючи показники кров'яного
                  тиску,  стану  довільної  і  мимовільної  мускулатури,  зміни  характеру
                  дихання,  циркуляції  крові,  виділення  травних  соків  та  інших
                  характеристик,  які  свідчать  про  підвищений  рівень  напруги  організму.
                  Реакція  людини  на  шум  різноманітна  і  складна,  а  про  тривалий  вплив
                  психологічного стресу, пов'язаного з ним, відомо мало.
                        Для  захисту  людини  від  несприятливого  впливу  шуму  необхідно
                  регламентувати його інтенсивність, спектральний склад, час впливу. Цю
                  мету     переслідує       санігарно-гігієнічне        нормування.        Нормування
                  допустимих  рівнів  шуму  проводиться  для  різних  місць  перебування
                  населення  (виробництво,  будинок,  місця  відпочинку)  і  грунтується  на
                  ряді  документів:  ГОСТ  12.1.003?  83  ССБТ.  Шум.  Загальні  вимоги
                  безпеки, ГОСТ 12.1.036? 81 ССБТ. Шум. Допустимі рівні в житлових і
                  громадських будівлях.


                                 4.1.2 ЕЛЕКТРОМАГНІТНЕ ЗАБРУДНЕННЯ


                        Електромагнітне забруднення - це форма фізичного забруднення
                  навколишнього           середовища,         пов'язана       з     порушенням          її
                  електромагнітних  властивостей,  яке  характеризується  наявністю
                  електромагнітних  полів  підвищеної  інтенсивності,  створюваних
                  природними та техногенними джерелами іонізуючого випромінювання.
                  До  електромагнітного            неіонізуючого  випромінювання               належать
                  наддовгі, довгі, середні, короткі, ультракороткі радіохвилі, інфрачервоне

                  випромінювання, видиме світло і ультрафіолетове випромінювання.
                        Електромагнітне  випромінювання  -  розповсюджується  в  просторі
                  (зміна  стану)  електромагнітного  поля.  Електромагнітне  поле  -
                  фундаментальне  фізичне  поле,  що  є  сукупністю  електричного  і
                  магнітного полів.

                        Електричне  поле  -  одна  зі  складових  електромагнітного  поля;
                  особливий  вид  матерії,  який  існує  навколо  тіл  або  частинок,  що
   45   46   47   48   49   50   51   52   53   54   55