Page 163 - 6208
P. 163

концентрації         речовини).        Динамічна         активність         сорбенту
                  характеризується  часом  від  початку  пропускання  сорбата  до  його
                  проскоку,  тобто  до  появи  за  шаром  сорбенту,  або  максимальною
                  кількістю речовини, поглиненою одиницею об'єму або маси сорбенту до
                  моменту  проходження  сорбуючої  речовини  через  шар  сорбенту.
                  Динамічна активність в промислових адсорберах становить 45-90 %.
                        На  практиці  сорбційні  процеси  здійснюють,  як  правило,  в
                  динамічних        умовах,     тому      що     це    забезпечує       безперервність
                  технологічного процесу і можливість його автоматизації. Між кількістю
                  речовини, адсорбованої сорбентом, і залишеної в розчині, в розведених
                  розчинах настає рівновага, що описується закону розподілу.
                        Сорбція - процес оборотний, тобто адсорбована речовина (сорбат)
                  може  переходити  з  сорбенту  назад  в  розчин.  За  інших  рівних  умов
                  швидкості  протікання  прямого  (сорбція)  і  зворотного  (десорбція)
                  процесів  пропорційні  концентрації  речовини  в  розчині  та  поверхні
                  сорбенту.  Тому  в  початковий  період  процесу  сорбції,  тобто  при
                  максимальній концентрації речовини в розчині, швидкість сорбції також
                  максимальна. У міру підвищення концентрації розчиненої речовини на
                  поверхні  сорбенту  збільшується  число  сорбованих  молекул,  які
                  переходять  назад  в  розчин.  З  моменту,  коли  кількість  сорбованих  з
                  розчину  (в  одиницю  часу)  молекул  дорівнює  кількості  молекул,  які
                  переходять  з  поверхні  сорбенту  в  розчин,  концентрація  розчину  стає
                  постійною.  Ця  концентрація  називається  рівноважною.  Якщо  після
                  досягнення  адсорбційної  рівноваги  трохи  підвищити  концентрацію
                  оброблюваного  розчину,  то  сорбент  зможе  витягти  з  нього  ще  трохи
                  розчиненої  речовини.  Але  порушена  таким  чином  рівновага  буде
                  відновлюватися  лише  до  повного  використання  сорбційної  здатності
                  (ємності)  сорбенту,  після  чого  підвищення  концентрації  речовини  в
                  розчині не змінює кількості сорбуючої речовини.



                     13.2 КРИТЕРІЙ ОЦІНКИ АДСОРБЦІЙНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ
                                                      СОРБЕНТУ

                        Одним  з  основних  критеріїв  оцінки  адсорбційних  властивостей
                  сорбенту  є  ізотерма  сорбції  (рис.  13.1),  яка  описується  рівнянням
                  Фрейндліха  і  Ленгмюра.  Рівняння  після  перетворення  емпіричних
                  коефіцієнтів       і   припущень,        зроблених       з    урахуванням        слабо
                  концентрованого розчину стічних вод, має вигляд

                                                  а = k  • C     рівн ,                                           (13.1)
                                                         адс

                        де: а - питома адсорбція, кг/кг;
   158   159   160   161   162   163   164   165   166   167   168