Page 156 - 6208

12.3 ЕЛЕКТРОФЛОТАЦІЯ

Суть електрофлотаційного методу очищення стічних вод полягає в
перенесенні забруднюючих частинок з рідини на її поверхню за
допомогою бульбашок газу, що утворюються при електролізі стічної
води. У процесі електролізу стічної води на катоді виділяється водень,
на аноді - кисень. Основну роль в процесі флотації відіграють
бульбашки, що виділяються на катоді. Розмір бульбашок, що
відриваються від поверхні електрода, залежить від крайового кута
змочування, кривизни поверхні електрода, а також його конструктивних
особливостей. Заміна пластинчастого катода на дротяний призводить до
зменшення крупності бульбашок, отже, до підвищення ефективності
роботи електрофлотатора.
При застосуванні розчинних електродів (зазвичай залізних або
алюмінієвих) на аноді відбувається анодне розчинення металу, в
результаті чого в воду переходять катіони заліза або алюмінію, що
призводять до утворення пластівців гідроксидів. Одночасне утворення
пластівців коагулянту і бульбашок газу в умовах обмеженого
міжелектродного простору створює сприятливі умови для надійного
закріплення газових бульбашок на пластівцях та інтенсивної коагуляції
забруднень, що забезпечує ефективність флотаційного процесу. Такі
установки називаються електрокоагуляційно-флотаційними. За
3
пропускною спроможністю до 10-15 м /год установки можуть бути
однокамерними, а при більшій пропускній спроможності - двокамерними
горизонтального (рис. 12.7) або вертикального типу. Розрахунок
установок для електрофлотації і електрокоагуляції зводиться до
визначення загального обсягу Wy установки, обсягів Wз електродного
відділення і камери флотації Wф:

Wу = Wз + Wф (12.3)

Обсяг електродного відділення (рис. 12.6) визначається з
можливості розміщення в ньому необхідної електродної системи.