Page 97 - 6194

води в ріці і періодично затоплюється під час повені. Як
правило, вона має добре виражені площину, уступ з бровкою і
тиловий шов. Більшість терас утворюється в результаті
циклічної акумулятивної та ерозійної діяльності водних
потоків.
Відомо, що кожна ріка, протікаючи по річковій долині,
впадає в іншу ріку або велику водойму. В залежності від типу
впадіння, річкам України, загалом, властиві прості та лиманні
гирла. З позицій геологічної роботи річкових вод розглянемо
тільки дельти та естуарії (рис. 5.2).

Море

а б

Рисунок 5.2 - Типи гирл рік
а - дельта; б - естуарій

Дельта - це низовинна ділянка суходолу в гирлі ріки,
розчленована рукавами і протоками.
Естуарій - це гирло ріки, яке у вигляді вузької затоки
глибоко вдається у межі суші. Відомо багато річок, які мають
естуарії. Утворюються вони на тих ділянках земної кори, які
зазнали або зазнають постійного прогину. У цьому випадку
долина ріки виявляється частково затопленою водою з
кінцевої водойми стоку, а ріка поєднується з нею вузькою
затокою - естуарієм.
З посиленням глибинної ерозії збільшується кількість
уламкового матеріалу, який виноситься рікою. Цей матеріал
осідає в межах естуарію та утворює в ньому мілини, острови і
коси. Виникають окремі басейни, які пов'язані між собою і
називаються лиманами. Лимани бувають відкритими, тобто
сполученими з морем, і закритими, які відокремлені від моря
косами та пересипами. Вони являють собою витягнуту
мілководну затоку, що утворилася при затопленні морем

96