Page 152 - 6194
P. 152

Причорноморський  артезіанський  басейн  пов'язаний  з
                            товщею  осадових  порід  Південноукраїнської  монокліналі  і
                            борту  Чорноморської  западини.  Природними  факторами
                            формування підземних вод є інфільтрація атмосферних осадів
                            і поверхневих вод у межах басейну та надходження підземних
                            вод з Українського щита.
                                   У  Закарпатському  та  Передкарпатському  басейнах
                            прісних  напірних  вод  практично  немає.  В  гідрогеологічних
                            областях Карпат і Криму їхні ресурси незначні.
                                   Напірні    води    добре     захищені    від   хімічного,
                            бактеріологічного і радіаційного поверхневого забруднення та
                            мають досить стабільний режим. Вони є важливою складовою
                            водних ресурсів України.
                                   Верховодка  -  це  тип  безнапірних  підземних  вод,  що
                            тимчасово  накопичуються  у  породах  в  зоні  аерації  в
                            обмежених       за    площею       лінзах     або     прошарках
                            водонепроникних  пластів.  Живиться  за  рахунок  інфільтрації
                            атмосферних  або  поверхневих  вод.  Має  нестійкий  режим  і
                            змінний хімічний склад, обмежені запаси, зазнає біологічного
                            забруднення.  Верховодка  зникає  посушливого  літа  й
                            відновлюється за сприятливих сезонних умов. Іноді вона стає
                            джерелом живлення рослин або грунтових вод, щo прискорює
                            її виснаження.
                                   Підземні води містяться не тільки в пластах проникних
                            порід, але й в тріщинах, утворюючи так звані тріщинні води.
                            Такі  води  найчастіше  зустрічаються  в  тріщинних  вапняках,
                            тріщинуватих магматичних і метаморфічних утвореннях. Вода
                            заповнює  тут  системи  сполучених  між  собою  тріщин.  На
                            відміну  від  грунтових  та  артезіанських  вод,  тріщинні  води
                            часто  утворюють  не  пластові,  а  масивні  природні  водоносні
                            резервуари.
                                   Джерелом       або   витоком      називають     довільний
                            природний  вихід  підземної  води  на  поверхню  Землі.
                            Найчастіше  джерела  утворюються  за  рахунок  пересічення
                            водоносних  горизонтів  з  від'ємними  формами  сучасного
                            рельєфу  (річкові  долини,  балки,  яри,  озерні  котловини);
                            геолого-структурних  особливостей  місцевості  (наявність
                            тріщин,  зон  тектонічних  порушень,  контактів  вивержених  і
                            осадових        порід);      фільтраційної       неоднорідності
                            водовміщуючих порід.
                                   Кількість  води,  яку  дає  джерело  за  одиницю  часу,
                            називається дебітом. Дебіти джерел значною мірою залежать
                            від  умов  їх  живлення  і  проникності  гірських  порід,  які
                            складають водоносний горизонт. Джерела відрізняються одне
                            від  одного  не  тільки  за  дебітом,  але  й  за  ступенем
                            мінералізації  води  та  за  її  температурою.  Різноманітність

                                                           151
   147   148   149   150   151   152   153   154   155   156   157