Page 15 - 6194

не мають твердої або рідкої поверхні. З глибиною атмосферні
гази повинні поступово переходити в конденсований стан.

Юпітер Уран Плутон

1000 Сатурн 2000 3000 4000 Нептун 5000 6000
Марс
Земля

Обл.Астероїдів

Сонце
Венера
Меркурій

Рисунок 1.1 - Будова Сонячної системи

Земля - третя за порядком від Сонця планета Сонячної
системи, яка за розміром і масою займає п'яте місце. Назва
"Земля" походить від загальнослов'янського слова "зем" -
земля, земляна підлога, низ. Важливою ознакою Землі, на
відміну від інших планет Сонячної системи, є існування на ній
живої матерії, яка за останні тисячоліття досягла вищої форми
своєї організації - розумової. Аналогічні земним, умови для
розвитку "земного життя" на інших планетах Сонячної
системи практично відсутні.
Відповідно до сучасних космічних гіпотез та
експериментального визначення абсолютного віку гірських
порід планет Сонячної системи і їх супутників, Земля могла
утворитися 4,5-5,0 млрд. років тому. Причиною утворення
могла стати гравітаційна конденсація розсіяної в космічному
просторі газопилової речовини, в якій містилась більшість
відомих на планеті хімічних елементів.
Формування Землі, як космічного тіла,
супроводжувалось диференціацією речовини, чому сприяв
поступовий розігрів глибинних шарів, здебільшого за рахунок
тепла, яке виділялось при розпаді радіоактивних елементів
(таких як уран, торій, радіоактивний ізотоп калію та ін.).
Результатом цієї диференціації став поділ Землі на
концентрично розміщені зони - оболонки (або геосфери),
кожній з яких властиві: певний речовинний склад, агрегатний
стан, фізичні та хімічні властивості тощо.
Речовина, яка складає Землю та її найближче довкілля,
представлена твердим, рідким і газоподібним фазовими

14