Page 154 - 6193

5.2 Розрахунок мінімально-допустимих радіусів викривлення

ствола свердловини

При бурінні, кріпленні, випробуванні та експлуатації похи-

ло-скерованих, горизонтальних та багатовибійних свердловин

використовують різноманітну техніку та її елементи (вибійні дви-

гуни, випробувачі пластів, прилади для дослідження пластів,

глибинні насоси, бурильні, обважені та обсадні труби та інше),

які різняться умовами роботи та мають різні геометричні розміри

та жорсткість. Для їх нормальної експлуатації необхідно щоб

інтенсивність викривлення ствола свердловини не перевищувала

визначених допустимих величин.

Правильний вибір мінімально допустимого радіуса кривиз-

ни зумовлює успішне і безаварійне буріння та кріплення свердло-

вини, а також її ефективну та тривалу експлуатацію.

Для розрахунку мінімально-допустимого радіуса кривизни

ствола свердловини необхідно мати геометричні та жорсткісні

характеристики використовуваних систем, діаметри свердловини

і фізико-механічні властивості породи.

Мінімально допустимі радіуси викривлення визначають ви-

ходячи з таких умов:

1. За умови проходження системи долото-секція вибійного

двигуна:

L

R = , (5.5)

5,76(D − d )

вд
де L – довжина секції вибійного двигуна, м;
c

155