Page 9 - 6190
P. 9

-  великі - понад 250 до 500 тис. жителів включно;
                -  середні - понад 50 до 250 тис. жителів включно;
                -  малі - понад 10 до 50 тис. жителів включно.
                  До малих населених пунктів входять селища міського
            типу  з  чисельністю  жителів,  що  в  них  постійно  проживає,
            від 5 тис. до 10 тис. (включно).
                  Розрахункове  (середнє  за  рік)  добове  споживання
            питної  води  населенням  із  систем  централізованого
            водопостачання  Q    доб .m   в  м /добу,  слід  визначати  за
                                             3
            формулою

                                               ж 
                                              q  N
                                 Q                  ж  ,               (1.1)
                                     .m
                                   доб
                                             1000

                  де  q   –  середньодобова  норма  водоспоживання,
                        ж
            л/добу, на одного жителя, приймається згідно з таблицею 1.1
            ;
                   N –  розрахункова  чисельність  жителів,  які  постійно
                     ж
            проживають у даному населеному пункті, з диференціацією
            їх в залежності від умов проживання та ступеня благоустрою
            житлових помешкань.
                  Розрахункові  витрати  води  в  добу  найбільшого  та
            найменшого  водоспоживання  Q        доб .max   в  м /добу,  слід
                                                              3
            визначати за формулою

                               Q доб .max    K доб .max    Q доб .m 
                                                          
                               Q доб .min    K доб .min   Q доб .m  .           (1.2)


                  Вода  протягом  доби  споживається  нерівномірно.
            Ступінь  нерівномірності  водоспоживання  характеризується
            відношенням       максимальної      годинної     витрати     до
            середньогодинної витрати, названим коефіцієнтом годинної
            нерівномірності. Відношення максимальної добової витрати



                                           8
   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14