Page 17 - 6188

Орієнтування в часі:
- визначення сторін горизонту за місяцем і годинником;
- визначенням сторін горизонту за сонцем і годинником;
- визначення сторін горизонту за сонцем;
- визначення сторін горизонту за сузір'ям Великої
Ведмедиці;
- визначення часу за птахами і рослинами;
Застосування орієнтирів на практиці:
- орієнтування по слідах;
- орієнтування за звуком;
- орієнтування за світлом;
- орієнтування за запахом;
- орієнтування за місцевими назвами.
Сторони горизонту турист-краєзнавець може визначити
за місцевими ознаками: для цього достатньо встановити
напрям північ - південь. Наприклад: за кроною дерев у лісі, за
корою поодиноких дерев, мохом, мурашниками, за
проталинами снігу взимку і ранньої весні тощо. Використання
такого способу орієнтування спричинює певні похибки, тому
слід користуватися кількома прикметами й порівнювати
результати спостережень.
Кожна територія, час спостережень чи спосіб мають свої
специфічні особливості. Для успішного орієнтування їх
корисно знати:
- орієнтування в лісі (обмежений огляд місцевості);
- орієнтування в степовій і пустельній місцевостях
(обмежена кількість орієнтирів, одноманітна поверхня і
водночас добрий огляд);
- орієнтування в горах (обмежений огляд у лощинах та у
долинах і, навпаки, добрий огляд з вершин і хребтів);
- орієнтування під час руху на автомобілі (за компасом
не можливе), проте відстані легко вимірюються за
спідометром або за швидкістю руху за годинником.
У практиці організації туристичних походів в основному
використовується орієнтування за картою і компасом. Крім
завдань, пов'язаних із точним прокладанням туристичного
маршруту й орієнтуванням на ньому, особливо під час
проходження складних природних перешкод, туристу-

17