Page 26 - 6159

Постійна дія вітру на ґрунт зумовлює поступове
руйнування всього орного шару, видування тонких і найбільш
родючих ґрунтових часток, зміну фізичних властивостей
ґрунту, утворення на поверхні ґрунтів вітрового елювію, що
складається з крупного піску, щебеню та гальки.
Найбільших змін зазнають ґрунти супіщаного та
легкосуглинкового складу. Вітром, головним чином,
виносяться піщані частки та в меншій мірі – глинисті.
Одночасно з видуванням ґрунту з нього вилучається значна
кількість органічних і мінеральних поживних речовин.
До зовнішніх ознак вітрової ерозії можна віднести
білястий відтінок поверхні зябу.

3.2.6 Процеси техногенного забруднення ґрунтів
Техногенне забруднення – це сума процесів, що
викликають перерозподіл хімічних елементів на поверхні
землі під впливом людської діяльності.
Техногенну природу мають забруднення земель,
викликані залишками добрив, отрутохімікатами, пестицидами,
важкими металами, радіонуклідами.
Значну частину всіх розсіяних елементів, що
надходять у біосферу, становить група важких металів.
Джерела надходження важких металів у ґрунт:
 відходи промисловості;
 викиди автотранспорту у стокові води.
Негативні прояви:
 токсичність для рослин, тварин і людей;
 утворення малорозчинних сполук та комплексних
утворень з основними елементами живлення рослин;
 підкислення реакції ґрунтового розчину;
 зменшення кількості мікробного населення ґрунтів,
пригнічення активності більшості ґрунтових
ферментів.

25