Page 20 - 6157

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 5
Бітумні і дьогтьові в’яжучі речовини та матеріали на їхній основі.
Полімерні матеріали.
На даному практичному занятті студенти повинні освоїти загальні знання з
архітектурного матеріалознавства, а саме:
- Вивчити загальні поняття та класифікація бітумних та дьогтьових речовин;

- Засвоїти загальну характеристику матеріалів на основі бітумних і дьогтьових
в’яжучих речовин, їхні переваги та недоліки;
- Дізнатися які є загальні поняття та класифікація полімерних матеріалів;
- Запам’ятати характеристику сировини та технологію виготовлення
полімерних матеріалів , їхні переваги та недоліки.
Теоретичні відомості

Бітумні і дьогтьові в’яжучі речовини та матеріали на їхній основі
Органічні в’яжучі речовини – це природні або штучні тверді, в’язкопластичні
та рідкі матеріали що складаються з хімічних сполук, молекули яких містять атоми
карбону. Органічні в’яжучі речовини можна розглядати як дисперсні системи у
вигляді суміші різних сполук, у тому числі метанових, нафтенових, ароматичних, та
гетероциклічних а також високомолекулярних вуглеводнів і неметалевих похідних.
Сировиною для цих речовин є: нафта, кам’яне вугілля, горючі сланці, торф. Цю
сировину піддають хімічній переробці, в результаті чого, крім таких продуктів як

бітуми і дьогті одержують також смолоподібні залишки, з яких додатковою
переробкою отримують речовини які можна віднести до органічних в’яжучих
матеріалів.
Природні бітуми – це в’язкі рідини та тверді речовини чорного чи темно-
коричневого кольору, що утворилися внаслідок природного процесу окиснювальної
полімеризації нафти.

Штучні (нафтові) бітуми одержують переробкою нафтової сировини.
За консистенцією бітуми поділяють на:
- дорожні, будівельні, покрівельні, гідроізоляційні.
Бітумні пасти та мастики
Мастики – клейові суміші, якими не тільки з’єднують різні матеріали між
собою, але й покривають поверхні деталей та конструкцій для запобігання корозії,
заповнюють щілини, отвори й інші заглиблення , щоб одержати однорідну гладку

поверхню або забезпечити герметичність швів.
Мастики розрізняють:
- за видом в’яжучого матеріалу (бітумні, бітумно-гумові, бітумно-полімерні).
- за способом застосування – гарячі які використовують із попереднім
о
о
підігрівом до 160 С – для бітумних мастик, і до 130 С – для дьогтьових мастик;
холодні (містять розчинник), які застосовують без підігрівання при температури
о
повітря не нижче ніж 5 С.
- за призначенням – приклею вальні, покрівельно-ізоляційні, гідроізоляційні
асфальтові, антикорозійні.

19