Page 71 - 6155

При встановленні формо твірної поверхні матриць і пуансонів
необхідно визначити положення виробу у формі, площини її
розкриття, характер переміщення виробу та формотвірних деталей
при видаленні виробу із формувальної порожнини. Таким чином
деталь розділяється між формо утворюючими деталями. У місцях
стику формо твірних деталей на поверхні виробу можуть
залишатися сліди, тому важливо щоб сліди збігалися з переходами
які є у виробі. Це вимагає точної доводки місця стику.
Визначення положення осі виробу відносно осі форми,
дозволяє виділити у матриці, на пуансоні інші функціональні
поверхні – спряжені, опорні, ущільнювальні.
Опорні (замикальні) поверхні сприймають зусилля змикання,
утримуючи на-пів-форми у закритому стані, ущільнювальні
поверхні герметизують порожнину форми. Вісь виробу не завжди
збігається з напрямком замикання – розмикання термо пласт-
автомата, тоді виникає необхідність у застосуванні роз’ємних
матриць.
У конструктивному виконанні матриці і пуансони суцільні та
збірні.
Суцільні конструкції матриць і пуансонів менш надійні у
експлуатації через їхнє спрацювання, зміщення осей, можливе
затікання розплаву, проте більш міцні, краще протистоять
зовнішнім навантаженням. У них зручно розміщувати канали для
охолодження, виштовхувачі. Суцільні матриці застосовують у одно
гніздових формах, для великих виробів. У багато гнізд них формах
суцільні матриці використовують з метою зближення гнізд для
зміщення розмірів форми.
Для утворення локальних рельєфів, на поверхні конфігурації
виробу, або закріплення інших деталей, у суцільних пуансонів і
матрицях використовують вставки.
Збірні формоутворюючі деталі конструюють, коли необхідно
виготовляти деталі із високими ребрами за відповідно невисокої
товщини стінок, значною кількістю пазів, отворів розташованих як
у напрямку головного руху півформи, так і перпендикулярно до
нього. Різноманітність варіантів конструкцій, пов’язане із
71