Page 17 - 6146

літератури, після згадки про нього або після цитати з нього
в квадратних дужках зазначають номер, під яким він
зазначений у списку, наприклад: [25]. При посиланні на
конкретну сторінку використаного джерела в квадратних дужках
наводять її номер [14, с. 149].
Для підтвердження власних аргументів посиланням на
авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи
іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий
етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо
найменше скорочення наведеного витягу може спотворити
зміст, викладений укладачем.
Загальні вимоги до цитування такі:
а) текст цитати починається і закінчується лапками і
наведений у тій граматичній формі, в якій він поданий у
джерелі, із збереженням особливостей авторського
написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами,
не виділяють лапками, за винятком тих, що викликали
загальну полеміку. У цих випадках використовують вираз “так
званий”;
б) цитування має бути повним, без довільного скорочення
авторського тексту і без перекручень думок автора.
Пропускання слів, речень, абзаців при цитуванні допускається
без перекручення авторського тексту і позначається трьома
крапками. Їх ставлять у будь-якому місці цитати (на початку,
всередині, вкінці). Якщо перед випущеним текстом або за
ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;
в) кожна цитата обов’язково супроводжується
посиланням на джерело;
г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок
інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту,
слід бути гранично точним у викладенні думок автора,
коректним щодо оцінювання його результатів і давати
відповідні посилання на джерело.
Додатки оформлюють як продовження курсової
роботи після списку використаних джерел, розміщуючи їх у
17