Page 21 - 6141

Необхідно нагадати, що буферні розчини – це суміші концентрованих

розчинів слабкої кислоти або основи та її солі, що утворена сильною основою

(або кислотою). Наприклад, буферними розчинами є суміші:

Форміатна НСООН + НСООNа рН = 3,8

Ацетатна CH 3COOН + CH 3COONa рН = 4,7

Амонійна NН 4ОН + NН 4CI рН = 9,25

При введенні до буферної суміші розчину сильної кислоти або сильної

основи змінюється концентрація слабкої кислоти або слабкої основи. Проте рН

буферного розчину практично не змінюється. Це пов’язано з тим, що слабка

кислота або слабка основа мало дисоціює, а при наявності однойменних йонів її

солі дисоціація стає ще менш відчутною. Отже, в буферних розчинах

концентрація йонів водню і гідроксилу залежить не від абсолютних кількостей,

а від співідношення концентрацій кислоти або основи та їх солей. Таким чином,

рН буферного розчину не залежить від його розбавлення.

Поскільки в аналітичній практиці часто осадження повинно проводитися

при певному значенні рН, то заданий рН досягають додаванням відповідного

буферного розчину.

1.4.5 Реакції окисно-відновні (ОВР), що супроводжуються зміною

ступеня окиснення.

1.4.6 Реакції комплексоутворення, що супроводжуються приєднанням до

атомів комплексоутворювача різних лігандів – йонів і молекул.

1.4.7 Електрохімічні реакції

1.4.8 Реакції йонного обміну

В якісному аналізі використовують тільки ті хімічні реакції, які

супроводжуються характерним зовнішнім ефектом: утворенням або

розчиненням осаду, утворенням або руйнуванням забарвленої сполуки або

виділенням газоподібної речовини. Такі реакції називаються характерними