Page 67 - 6139

ТЕМА 6
СИСТЕМИ ОЗЕЛЕНЕННЯ, ФІТОМЕЛІОРАЦІЇ ТА РЕКРЕАЦІЇ
Лекція 14
ФОРМУВАННЯ РОСЛИННОГО І ТВАРИННОГО СВІТУ
УРБОЕКОСИСТЕМ
План
1 Види флори і фауни урбоекосистем.
2 Роль рослинного і тваринного світу в урбоекосистемі і
житті міського населення.
3 Шляхи формування флори і фауни міст.

1 Види флори і фауни урбоекосистем
Місто є не тільки місцепроживанням популяції людини, але і
надає умови для існування різних інших видів тварин, рослин,
грибів, простих, прокаріот, і що є невід'ємними елементами місця
існування городянина. Виділяють шість груп видів рослинного і
тваринного світу урбоекосистем.
Перша група – тварини і рослини, які існують тільки в
одомашненому (тварини) або окультуреному (рослини) стані і
використовуються людиною для задоволення його життєвих потреб
— в лікарських препаратах, матеріалах для будівництва і обробки
жител, засобах пересування (як, наприклад, кінь), спілкуванні (як,
наприклад, собаки і кішки). Значення останніх в житті міської
людини набагато вище, а значення сільськогосподарських видів
тварин і рослин в містах набагато менше, ніж в житті сільського
жителя.
Друга група — тварини і рослини, не одомашнені або
окультурені в повному, сенсі цих слів, а що мешкають в
неурбанізованому середовищі інших природнокліматичних зон,
відмінних від даної, в містах вони можуть жити тільки в житлах
людини або в спеціальних спорудах (оранжереї, теплиці, тераріуми,
акваріуми, вольєри і тому подібне), де штучно створюються і
підтримуються умови існування і розмноження організмів цих
видів. До цієї групи відносяться екзотичні рослини і тварини,
складові основу наукових (зоологічні парки, ботанічні сади,
розплідники) і приватних колекцій – кімнатні і оранжерейні
рослини, акваріумні риби, мешканці тераріумів, інсектаріїв,
кімнатні і декоративні птахи і ссавці. Більш того, саме в містах –
починаючи з Давнього Єгипту і Месопотамії, пройшовши через
епоху античності, знову відродившись в епоху Відродження і
особливо в новий час – і зародилася традиція вирощування таких
рослин і утримування таких тварин з метою задоволення виключно
естетичних і комунікативних потреб людини (а пізніше – і потреб в
“душевному комфорті”). В даний час ця тенденція не слабшає, і з
66