Page 47 - 6139

затримуються верхніми ярусами рослинного покриву і не досягає
поверхні землі. Опади, що потрапили на водозабірну площу, і
поливомиючі води стікають по схилу місцевості у водний об’єкт, по
шляху, затримуючись в нерівностях рельєфу, випаровуються,
просочуються в грунт і ґрунтові води. Частина поверхневих стічних
вод, що залишилася, складає загальний шар поверхневого стоку.
Для обліку втрат поверхневих стічних вод на водозбірній площі
використовується поняття коефіцієнта стоку (у). Цей коефіцієнт
чисельно рівний відношенню кількості води, що стікає з
поверхневим стоком у водний об'єкт з одиниці площі в одиницю
часу, до кількості опадів і поливомиючих вод, що потрапили на
одиницю площі в одиницю часу . Величина коефіцієнта стоку для
поливомиючих стічних вод приймається рівною у = 0,6. Для
дощових і снігових стічних вод ця величина залежить від
характеристик поверхні водозабірної території.
Значення коефіцієнта стоку для водозабірного басейну
розраховується як середньозважене для всієї площі. Загальній об’єм
поверхневого стоку з водозабірної території за рік визначається
розрахунковим методом за спеціальними методиками.
2 Методи захисту і відновлення поверхневих водних
об'єктів
Самоочищаюча здатність поверхневих водних об'єктів під
дією антропогенного навантаження, як правило, недостатня для
протистояння високому рівню зовнішньої негативної дії. У
результаті водні екосистеми піддаються перебудові, наслідком якої
є збіднення видового складу, зменшення біологічній цінності
гідробіонтів, погіршення якісних характеристик води. З цієї
причини для промислово розвинених країн виникає проблема
захисту водних об'єктів і відновлення деградуючих водних
екосистем. Рішення цієї задачі можливе тільки шляхом сумісної дії
на алохтонне надходження речовин у водні об'єкти і на внутрішні
процеси водойм.

Зменшення зовнішньої дії на поверхневі водні об'єкти
Зовнішня дія на водні об'єкти проявляється у вигляді
надходження в них сторонніх домішок і тепла, що приводить до
порушення норм якості води. З метою підтримки самоочищаючої
здатності водних об'єктів і забезпечення норм різних видів
водокористування об'єм зовнішніх навантажень не повинний
перевищувати встановлених нормативів ГДС. Реалізація норм ГДС
досягається за рахунок зменшення кількості зворотних вод або
зниження концентрації речовин в них. Основними організаційно-
технічними заходами, які застосовуються з цією метою є:
- зміна технології виробництва;
- каналізування і санітарне очищення міст;
- повторне використання стічних вод;
- очищення стічних вод.

46