Page 74 - 6138
P. 74

посилення  (наприклад,  виділення  фітонцидів).  Залежно  від
            комплексу  поставлених  завдань  виділяють  п'ять  напрямів
            фітомеліорації:   інженерно-захисна,   сануюча,   рекреаційна,
            естетична, архітектурно-планувальна.
                  3 Фітомеліоратівні системи і їх класифікація
                  Будь-яке рослинне угрупування природного або штучного
            походження,  використане  в  цілях  меліорації  навколишнього
            людину  середовища,  є  фітомеліоративною  системою.  Для
            класифікації  фітомеліоративних  систем  використовують  різні
            ознаки.
                  По-перше, залежно від того, рослини яких життєвих форм
            переважають  у  складі  фітомеліоративних  систем,  розрізняють
            деревно-чагарникові     насадження,     трав'янисті   наземні
            угрупування і водно-болотяні угрупування.
                  По-друге,  за  походженням  і  ступенем  участі  людини  в
            контролі функціонування рослинних систем розрізняють:
                  - культурфітоценози  —  рослинні  угрупування,  створені
            людиною для отримання первинної продукції (поля, сади, газони
            і тому подібне);
                  - штучні  рослинні  угрупування,  що  не  володіють
            фітоценотичною      структурою      (штучні    вуличні     або
            внутрішньоквартальні насадження, з штучними покриттями між
            окремими деревами);
                  - спонтанні    фітоценози    —     порушені    природні
            угрупування, і угрупування синантропних рослин;
                  - природні фітоценози.
                  По-третє,    за   ознакою     цільового    використання
            фітомеліоративні системи ділять на наступні категорії:
                  - спеціальні,  не  використовувані  з  метою  отримання
            первинної продукції або експлуатовані в певному режимі (паркі,
            сквери, захисні смуги, насадженні території, що охороняються, в
            межах зелених зон міст);
                  - продукційні,    фітомеліоративні      функції     яких
            використовуються  без  збитку  для  виробництва  первинної
            продукції (поля, плодові сади, виноградники, фитоаквакультура
            і так далі);
                  - рудеральні,    фітомеліоративні     функції     якими
            виконуються спонтанно.
                  У  одних і тих  же  умовах  різні  фітомеліоративні системи
            або  ж  одні  і  ті  ж  фітомеліоративні  системи  в  різних  умовах
            володіють різною ефективністю.
                  Ефективність фітомеліоративної системи визначається
            як:
                  - відношення    кількості   поглиненої    забруднюючої
            речовини до  загальної  кількості, що поступає  ззовні  за певний
            час (у разі функції, що фільтрує, по механізму опору зовнішнім
                                          73
   69   70   71   72   73   74   75   76   77   78   79