Page 41 - 6138
P. 41

окисленню.  Із  споруд  біологічного  очищення  найбільшого
            поширення  набули  аеротенки.  Вони  бувають  залізобетонними,
            рідше  цегляними  або  металевими  подовженими  ємкості,  де
            відбувається  контакт  стічних  вод  з  активним  мулом  при
            одночасному  насиченні  їх  киснем  повітря.  Активний  мул  -  це
            спеціально  культивовані  мікроорганізми,  їжею  для  яких  служать
            органічні  речовини,  що  містяться  в  стічних  водах.  Нормальний
            вміст активного мула в стічних водах, що очищаються, складає 2 г/л
            (по  сухій  речовині).  Для  інтенсифікації  процесу  деструкції
            органічних  сполук  в  аеротенки  постійно  нагнітається  стисле
            повітря  в  співвідношенні  10 : 1  до  об'єму  рідини,  що  очищається.
            Аеротенки  в  блоці  біологічного  очищення  розташовуються  так,
            щоб  стічна  вода,  проходячи  через  них  послідовно  один  за  одним,
            знаходилася  у  контакті  з  активним  мулом  протягом  18- 20  годин.
            Температура води в аеротенках повинна бути не нижче +5° С і не
            вище  40°  С.  Ступінь  деструкції  в  аеротенках  органічних  речовин,
            що піддаються біохімічному окисленню, складає близько 90 %.
                  Очищені  в  аеротенках  стічні  води  поступають  у  вторинні
            відстійники,  де  відбувається  осідання  активного  мулу,  який
            потрапив  сюди  з  аеротенків  разом  з  водою.  Мікроорганізми
            активного  мулу  при  осіданні  адсорбують  своєю    поверхнею
            найдрібніші  суспензії,  що  залишилися  в  стічних  водах  після
            проходження  пісколовок  і  первинних  відстійників,  а  також  іони
            важких  металів.  Ступінь  видалення  металів  за  рахунок  адсорбції
            мікроорганізмами коливається від 10 до 60 %.
                  Після вторинних відстійників міські  стічні води вважаються
            такими, що пройшли біологічне очищення і можуть бути скинуті в
            поверхневі  водні  об'єкти.  Перед  скиданням  в  обов'язковому
            порядку  проводиться  їх  знезараження  шляхом  обробки  хлорною
            водою.  Приготування  хлорної  води  проводиться  в  хлораторній
            розчиненням активного хлору у воді. Після хлорування скидна вода
            повинна пройти дегазацію, оскільки попадання  активного  хлору  у
            водний об'єкт  може привести до загибелі риби. Дегазація  скидних
            вод  відбувається  в  каналах  по  шляху  проходження  від  місця
            хлорування  до  місця  випуску  у  водний  об’єкт.  У  деяких  країнах
            замість хлорування застосовують озонування. І той, і іншій способи
            знезараження води мають свої переваги і недоліки. У наший країні
            для  знезараження  стічних  вод  застосовують  в  основному
            хлорування.
                  В  процесі  біологічної  очистки  стічних  вод  утворюється
            велика  кількість  осаду,  що  є  відмерлим  або  надмірним  активним
            мулом,  який  видаляється  з  аеротенків  і  вторинних  відстійників.
            Мул  має  вологість  97 - 98 %  і  дуже  погано  віддає  воду.  З  метою
            зневоднення його спочатку обробляють в метантенках або аеробних
            стабілізаторах,  потім  піддають  механічному  зневодненню  в
            гідроциклонах,  центрифугах,  вакуум-фільтрах  або  фільтр-пресах,
            після  чого  направляють  на  мулові  площадки  для  остаточного
            висушування.

                                          40
   36   37   38   39   40   41   42   43   44   45   46