Page 22 - 6122

Рисунок 1.12 – Мультиплексор

Схематично мультиплексор можна зобразити у вигляді

комутатора, який забезпечує підключення одного з декількох
входів (їх називають інформаційними) до одного виходу
пристрою. Комутатор обслуговує управляюча схема, в якій є
адресні входи та входи дозволу (стробування).

Сигнали на адресних входах визначають, який конкретно
інформаційний канал підключений до виходу. Якщо між кількістю

інформаційних входів n та кількістю адресних входів m існує
m
співвідношення n=2 , то такий мультиплексор називають повним.
m
Якщо n<2 , то мультиплексор називають неповним.
Входи дозволу використовують для розширення

функціональних можливостей мультиплексора. Вони
використовуються для нарощування розрядності мультиплексора,
синхронізації його роботи з роботою інших вузлів. Сигнали на

входах дозволу можуть дозволяти, а можуть і забороняти
підключення визначеного входу до виходу, тобто можуть
блокувати дію всього пристрою.
В якості управляючої схеми звичайно використовується

дешифратор. У цифрових мультиплексорах логічні елементи
комутатору та дешифратору звичайно об’єднуються.
Узагальнена схема мультиплексора (рис. 1.13). Вхідні логічні

сигнали Xi надходять на входи комутатору і через комутатор
передаються на вихід Y. На вхід управляючої схеми подаються
адресні сигнали Ak (від англ. Address). Мультиплексор також
може мати додатковий управляючий вхід E (від англ. Enable),

який дозволяє або забороняє проходження вхідного сигналу на
вихід Y.

22