Page 12 - 6121

При наявності на МТМ установчо-виробничих телефонних
мереж, всі або частина абонентів якої повинні мати право виходу
на мережу загального користування, із складу нумерації
найближчої РАТС (таку РАТС називають “опорною”) виділяється

група номерів, кратна 100. Кожному абоненту, крім внутрішнього
номера, 2- або 3-значного, присвоюється номер МТМ з кількістю
знаків, що прийнята на даній мережі.

Принципи районування.
Розрізняють районовану і нерайоновану мережу. Розглянемо
приклад нерайонованої мережі.
На нерайонованій МТМ використовується тільки одна міська

АТС (МАТС), що обслуговує всіх абонентів міста (при ємності до
5 – 6 тис. абонентів).
Підстанцією називають обладнання, “винесене” з міської

АТС і розташоване у безпосередній близкості від
достатньокомпактної групи абонентських пунктів. Застосування
ПС дозволяє скоротити витрати на АЛ за рахунок зменшення їх

довжини. Підстанція зв’язана з МАТС трьома пучками ЗЛ
односторонньої дії: один пучок використовується для місцевого
вихідного зв’язку від ПС на МАТС, другий - для місцевого

вхідного зв’язку, третій пучок - для міжміського зв’язку. Всі види
з’єднань абонентів ПС здійснюються через МАТС, тому в тракті
взаємного зв’язку абонентів ПС беруть участь дві ЗЛ: вихідна і
вхідна.

Установчо-виробнича АТС(УВАТС) обслуговує абонентів
установи чи підприємства: вона зв’язана з МАТС трьома пучками
ЗЛ. Для встановлення з’єднання з абонентом МАТС абонент

УВАТС повинен набрати індекс зовнішнього зв’язку (як правило
цифру 9), а потім повний абонентський номер. Взаємний зв’язок
абонентів УВАТС здійснюється без заняття ЗЛ, набором
скороченого номера, що містить декілька останніх цифр повного

абонентського номера абонента, який викликається.
Зв’язок АМТС з МАТС здійснюється по замовно-
з’єднувальним лініям (ЗЗЛ) та міжміським з’єднувальним лініям

(ЗЛМ).
Районована МТМ містить декілька районних АТС (РАТС)
при максимальній ємності 50 - 60 тис. абонентів.

12