Page 12 - 6116

Формули в курсовій роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Но-

мер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між
якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні від-
повідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.2) (друга формула третього розділу).
Рівняння і формули треба виділяти від основного тексту вільними рядками. Вище і
нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рів-
няння не вмішується в одним рядок, його слід перенести після відповідних математич-
них операторів: знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (–), множення (х) і ді-
лення (:).
Формули слід форматувати “по центру” рядка. Пояснення значень символів і чис-
лових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в
якій вони представлені у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта
треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова “де” без
двокрапки. Розмірність одного і того ж параметру в межах роботи має бути однаковою.
5.6 Посилання на джерела
Курсова робота демонструє уміння автора ефективно користуватись інформаційни-
ми джерелами. Посилання на використані джерела в курсовій роботі є обов’язковими.
Посилання на використані джерела можуть бути прямими або непрямим.
При прямому посиланні на конкретне інформаційне джерело студент подає частину
авторського тексту в оригіналі, виділивши його лапками, зазначає прізвище автора, вка-

зує в квадрантних дужках порядковий номер джерела у переліку посилань і сторінку, з
якої цитується текст.
Наприклад: “В управлінні інноваційним процесом немає нічого магічного, що об-
межувало б його фірмами передової технології”, — зазначає американський спеціаліст з
управління, віце-президент компанії “Емхард” Дж. Рідз [15, с. 14].
При цитуванні допускається пропускати деякі слова, позначивши пропуск трьома
крапками, якщо при цьому думка автора не спотворюється.
При непрямому посиланні на конкретне інформаційне джерело студент подає части-
ну авторського тексту без виділення його лапками, інтерпретуючи його, тобто переклада-
ючи запозичену думку власними словами. Як і в попередньому випадку, зазначається прі-
звище автора, порядковий номер джерела і сторінка з якої наводиться думка автора.
Не можна користуватися порядковими номерами списку використаних джерел як
словами при побудові речень, наприклад: “В 1–5 дається визначення підприємництва як
особливого виду діяльності…”. Правильно побудованим є речення: “В працях [1–5] да-
ється визначення підприємництва як особливого виду діяльності…”.
Посилання на формули вказуються порядковим номером формули в дужках, напри-

клад: у формулі (2.2).
На всі таблиці пояснювальної записки повинні бути посилання в тексті. При цьому
слово “таблиця” в тексті пишуть скорочено, наприклад: “…в табл. 2.3”.
У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово
“дивися”, наприклад: “див. табл. 2.3”.
5.7 Додатки
Додатки оформлюють як продовження пояснювальної записки на наступних її сто-
рінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті пояснювальної записки. Кож-

12