Page 92 - 6111

Лекція № 9

ОРГАНІЗАЦІЯ ПАМ’ЯТІ У КОМП’ЮТЕРНИХ
СИСТЕМАХ

9.1 Запам’ятовувальні пристрої комп’ютера
Пристрої комп’ютера, що запам’ятовують, розділяють, як
мінімум, на:
- основну (головну, оперативну, фізичну) пам’ять;
- вторинну (зовнішню) пам’ять.
Основна пам’ять є впорядкованим масивом однобайтових
осередків, кожен з яких має свою унікальну адресу (номер).
Процесор витягує команду з основної пам’яті, декодує і виконує її.
Для виконання команди може бути потрібне звернення ще до
декількох елементів основної пам’яті. Зазвичай основна пам’ять
виготовляється із застосуванням напівпровідникових технологій і
втрачає свій вміст при відключенні живлення.
Вторинну пам’ять також можна розглядати як одновимірний
лінійний адресний простір, що складається з послідовності байтів.
На відміну від оперативної пам’яті, вона є енергонезалежною, має
істотно велику ємкість і використовується як розширення основної
пам’яті.
Вищевказану схему можна доповнити ще декількома
проміжними рівнями, як показано на рис.9.1. Різновиди пам’яті
можуть бути об’єднані в ієрархію по убуванню часу доступу,
зростанню ціни і збільшенню ємкості.
Багаторівневу схему використовують таким чином. Якщо
процесор не виявляє потрібну інформацію на i-му рівні, він починає
шукати її на наступних (нижчих) рівнях. Коли потрібна інформація
знайдена, вона переноситься в швидші (вищі) рівні.
Пам’ять комп’ютера призначена для зберігання інформації й
характеризується наступними основними параметрами:
- об’ємом (ємністю), тобто максимально можливим числом
блоків даних, розташовуваних у пам’яті;
- швидкодією, що характеризується середнім часом звертання
до пам’яті (середнім часом пошуку, зчитування й/або запису одного
блоку даних);
91