Page 219 - 6111
P. 219

Про  характер  несправності  можна  зробити  висновки,  судячи  з
                            останнього POST-коду або звукового сигналу.
                                В  своїй  роботі  процедури  POST  керуються  налаштуванням
                            BIOS, читаючи їх із CMOS-пам'яті –  особливого різновиду пам'яті,
                            призначеного  для  зберігання  апаратної  конфігурації  комп'ютера.
                            Крім  того,  тут  же  знаходяться  всі  налаштування  BIOS,  які  може
                            змінювати  користувач -  характеристики  оперативної  пам'яті,
                            частота роботи процесора, параметри жорсткого диска і ін.
                                За допомогою спеціальної підпрограми CMOS Setup користувач
                            може  вказати  параметри  і  режими  функціонування  окремих
                            компонентів комп'ютера. Щоб це зробити, досить натиснути одну з
                            наступних  клавіш  або  їх  поєднання:  Delete,  Esc,  Ctrl+Esc,
                            Ctrl+Alt+Esc,  Alt+F2  і  ін.  Комбінація  клавіш  для  запуску  CMOS
                            Setup залежить від версії і виробника BIOS. Інколи інформація про
                            відповідну клавішу або комбінацію клавіш виводиться на екрані.
                                Існує  декілька  зарезервованих  клавіш,  що  дозволяють
                            виконувати  наперед  визначене  (by  default)  налаштування  BIOS.
                            Такою  для  сучасних  AMIBIOS  та  AwardBIOS  є  клавіша  Insert,  за
                            допомогою  якої  можна  вибрати  найбільш  стабільний  набір
                            параметрів  BIOS  без  запуску  програми  CMOS  Setup.  Інші
                            комбінації  клавіш  викликають  процедури  оновлення  BIOS:
                            дозволяють  виконати  перепрограмування  мікросхеми  BIOS
                            новішою версією програмного коду тощо.
                                На  фінальній  стадії  виконується  те,  задля  чого  власне  й
                            розроблявся  BIOS.  В  наперед  заданий  (один  і  той  же  для  всіх
                            персональних    платформ)    програмний    сегмент   записуються
                            процедури  обробки  операцій  введення  та  виведення  даних.  Це
                            дозволяє  операційній  системі,  коли  вона  перейме  управління  від
                            BIOS, послуговуватись бібліотеками програм в оперативній пам'яті,
                            що вже наперед розміщені там.
                                Якби  всі  програми  самостійно  намагалися  опікуватися
                            периферійними пристроями та містили б в собі подібні інструкції,
                            то вони працювали не ефективно та займали б забагато місця. Окрім
                            того,  кожен  новий  пристрій  потребував  би  повної  модифікації
                            існуючих  програм.  Щоб  уникнути  подібних  проблем,  велику
                            частину  роботи  по  обробці  даних  переклали  на  BIOS.  Це  не
                                                             218
   214   215   216   217   218   219   220   221   222   223   224