Page 105 - 6111

послідовно в часі, по черзі, що знижує швидкодію системи у
порівнянні з класичною структурою зв’язків.

Рисунок 11.2 – Шинна структура зв’язків

Велика перевага шинної структури зв’язків полягає в тому, що
всі пристрої, які під’єднані до шини, повинні приймати і передавати
інформацію за тими самими правилами (протоколам обміну
інформацією із шини). Відповідно, усі вузли, які відповідають за
обмін із шиною в цих пристроях, повинні бути однакові,
уніфіковані.
Істотний недолік шинної структури пов’язаний з тим, що всі
пристрої під’єднуються до кожної лінії зв’язку паралельно. Тому
будь-яка несправність будь-якого пристрою може вивести з ладу
всю систему, якщо вона псує лінію зв’язку. З цієї ж причини
налагодження системи із шинною структурою зв’язків досить
складне і, зазвичай, вимагає спеціального устаткування.
Типова структура мікропроцесорної системи наведена на рис.
11.3. Вона містить у собі три основних типи пристроїв:
- процесор;
- пам’ять, що включає оперативну пам’ять (ОЗП, RAM -
Random Access Memory) і постійну пам’ять (ПЗП, ROM - Read Only
Memory), що служить для збереження даних і програм;
- пристрої введення/виведення (ПВВ, I/O - Input/Output
Devices), які служать для зв’язку мікропроцесорної системи з
зовнішніми пристроями, для прийому (уведення, читання, Read)
вхідних сигналів і видачі (виведення, запису, Write) вихідних
сигналів.

104