Page 8 - 61

В С Т У П

Минуло лише півсторіччя від того, як В.І.Вернадський
відкрив могутню геологічну силу людського розуму і керова-
ної ним праці, що вивела біосферу на якісно новий етап її роз-
витку. В історії цивілізації – це надто малий проміжок часу,
аби усвідомити обмеженість природного простору поширення
людини і вичерпність необхідних для неї природних ресурсів.
Тим більше він недостатній для того, щоби змінити формова-
ну століттями психологію і поведінку людей та спрямувати їх
у русло розумного обмеження, нормування господарської дія-
льності, керування нею в планетних масштабах. До того ж
значною перешкодою для взаємопорозуміння щодо загально-
прийнятих і справедливих способів розв’язання глобальних
проблем стоять різні рівні розвитку економіки і культури,
специфічні риси світогляду, ментальності й моралі окремих
націй і держав, їх генетичних чи релігійних сукупностей.
Сьогодні людський розум і керована ним праця за поту-
жностями і потенційними можливостями перевищили всі інші
біотичні та абіотичні чинники. Людство стало організатором
планетної надсистеми – соціосфери, роль пам’яті і регулятора
якої належить інтегральному інтелектові. Через недоскона-
лість регуляторних механізмів, їх функціонування на засадах
застарілих біологізаторських концепцій структурної підпо-
рядкованості людського суспільства біосфері, між розмахом і
наслідками господарської діяльності в соціосфері і можливос-
тями розумового управління соціосферними процесами вини-
кли істотні диспропорції. Вони проявляються численними со-
ціально-економічними, екологічними, демографічними, полі-
тичними та іншими кризами. Подальше їх поглиблення може
завершитися великими катастрофами, руйнівними як для са-
мого людства і сфери його суспільно-виробничої діяльності,
так і для біосфери – природного середовища виникнення лю-
дини, без якого вона як жива істота неспроможна існувати.
Перед всесвітнім людством постає якісно нове, грандіозне
завдання: виробити способи подолання згаданих диспропорцій і
забезпечити собі нормальні умови існування і прогресивний роз-
виток на ближчу і далеку перспективу.

502