Page 449 - 61
P. 449

Важлива роль належить дистанційним методам. Залежно
                            від  поставлених  завдань  вони  дають  змогу  здійснювати  або
                            узагальнене інтегральне дослідження місцевості і аналіз про-
                            яву  регіональних  техногенних  факторів,  або  деталізацією
                            окремих ділянок з метою виділення точкових джерел і облас-
                            тей розповсюдження забруднення. Так, радіолокаційна зйом-
                            ка, яка виконується з повітряних носіїв, основана на вивченні
                            радіосигналів,  відбитих  від  поверхні  Землі,  дає  можливість
                            оцінювати вологість грунтів за сукупною дією на опір і діеле-
                            ктричну проникність. Інфрачервона і радіотеплова аерозйомки
                            дають змогу безпосередньо характеризувати поверхневе теп-
                            лове забруднення. Дистанційні зйомки неначе організовують
                            всі інші види досліджень і вводять у відповідне русло збір ре-
                            троспективної  інформації щодо території, що вивчається. По
                            суті, утворюється її перша наближена модель, подальша конк-
                            ретизація  і  уточнення  якої  ведеться  наземними,  свердловин-
                            ними  і  аквальними геофізичними методами. При  цьому  дані
                            дистанційних  спостережень  можуть  доповнюватись  картою
                            (або  каталогом)  пропонованих  забруднювачів  геологічного
                            середовища, складеною на основі різних даних про територію,
                            що вивчається. Вона дає змогу визначити метод досліджень і
                            ранжирує їх детальність на окремих ділянках. Безперечно, по-
                            дібні карти надто умовні і їх уточнення – одне з завдань геофі-
                            зичних досліджень.
                                  Карти забруднювачів дають змогу також вибирати діля-
                            нки для розташування прогнозних полігонів (ключових діля-
                            нок),  роль  яких  значною  мірою  визначається  економічною  і
                            технічною  неможливістю  детального  обстеження  всієї  тери-
                            торії,  що  вивчається.  Дані,  отримані  на  ключових  ділянках,
                            дають  можливість  формувати  конкретні  ФГМ.  Вони  надалі
                            переносяться на області, в межах яких порівняно рідка сітка
                            спостережень  обгрунтовує  законність  їх  екстраполяцій  і  ін-
                            терпретацій. Прогностичні полігони – також найбільш ефек-
                            тивний  спосіб  виділення  техногенного  навантаження  (T   2  T , )
                                                                                           3
                            на фоні тренда, який визначається природними закономірнос-
                            тями геологічного середовища (T ).
                                                              1
                                  Порівняння результатів досліджень на ключових ділян-
                            ках  з  аналогічними  спостереженнями  за  межами  розповсю-
                            дження техногенного навантаження дають змогу:


                                                           532
   444   445   446   447   448   449   450   451   452   453   454