Page 419 - 61

Таким чином, виходячи із запропонованої на рис. 4.1
схеми поступлення і відпливу тепла, можна символічно відо-
бразити тепловий стан обмеженого об’єму літосферного прос-
тору
 Q  Q KB  Q CP  Q ВТЗ  Q ВД  Q ВЗ  Q BC .

Як випливає із теорії глобальної геотермії, Земля пере-
буває в стані рівноваги з сонячним випромінюванням. Все те-
пло, отримано її поверхнею з будь-яких джерел, враховуючи і
внутрішні (планетарні), випромінюється в космічний простір.
Тому в історичні відрізки часу існування надлишкової кілько-
сті теплової енергії Q при виконанні рівності

Q KB  Q CP  Q ВТЗ  Q ВЗ
зумовлене в основному кількісним співвідношенням те-
плових індексів Q ВД і Q ВС . При Q ВД  Q ВС  Q , 0 при
Q ВД  Q ВС  Q  . 0 В іншому випадку стикаємося з явищем, яке
називається тепловим забрудненням геологічного середовища.
Порівняльний аналіз характеристик електричних полів
показує, що найбільшою щільністю струму і напруженістю
характеризується поле грозових розрядів і блукаючих струмів.
Характеристичні параметри цих полів на декілька порядків
(особливо поля грозових розрядів) вищі ніж аналогічні пара-
метри інших різновидів електричних полів.
Електрична складова електромагнітного поля, індукова-
на в Землі дією потужних станцій радіомовлення, відноситься
до змішаного підводу полів. Чим більша довжина хвилі пра-
цюючої радіостанції, тим в більш віддалених від неї районах
може бути зумовлено її роботою електричне поле. Довгі хвилі
зазвичай розповсюджуються на відстані в декілька сот кіломе-
трів, зверх довгі — до десятка тисяч кілометрів.
Блукаючі струми у Землі зобов’язані своїм походженням
електрифікованому залізничному транспорту (а в містах, крім
того, трамваю і метрополітену), лініям високовольтних елект-
ропередач, кабельним сіткам, розподільним і трансформатор-
ним підстанціям, установкам високої напруги, електрогенера-
тора і промисловим електросиловим установкам, а також
установкам електрохімічного захисту. Поля, генеровані блу-
каючими струмами, мають суттєво локальний характер, змі-

502