Page 371 - 61
P. 371

226
                                  В системі СІ гамма-стала джерела для  Ra        на відстані
                                                        -10
                                                                2
                            1 м дорівнює  K    1.,6310  (Ам )/(кгБк)
                                  Потужність експозиційної дози гамма-випромінювання в
                            мкр/год точкового джерела радію масою  m  розраховується за
                            формулою
                                                         K  m  Мкр
                                                      Pr      [     ],               (7.11)
                                                          r  2  год
                            де  K  – гамма-стала; якщо маса радію в мг, а відстань в м, то
                                 
                                             2
                                      мкр   м
                             K    840       .
                                      год  мг
                                  Потужність  поглинутої  дози  вимірюється  в  [Гр/с]  =  1
                            Дж/(кгс), еквівалентної дози – в [Зв/с].
                                  Гамма-стала  –  відношення  потужності  експозиційної
                            дози  P , яка створюється   -випромінюванням точкового ізо-
                            топного джерела певного радіонукліду на відстані  l , помно-
                            женій на квадрат цієї відстані, до активності  A  цього джерела
                                                                  2
                                                   K   Pl  2  A  [Р см  /(годБк)].     (7.12)
                                                 
                                  Різні органи живого організму мають свою чутливість до
                            опромінювання. При щоденній дозі 0,002-0,005 Гр вже наступа-
                            ють зміни в крові. Швидкий розвиток ядерної енергетики і ши-
                            роке впровадження джерел іонізуючих випромінювань в різних
                            галузях науки, техніки і народного господарства створили поте-
                            нційну  загрозу  радіаційній  безпеці  для  людства  і  забруднення
                            оточуючого середовища радіоактивними речовинами. Тому пи-
                            тання  захисту  від  іонізуючих  випромінювань  (або  радіаційна
                            безпека) перетворюється в одну з найважливіших проблем [1].
                                  Радіометрія  іонізуючих  випромінювань  включає  коло
                            питань, пов’язаних із застосуванням радіометричних і спект-
                            рометричних методів для вирішення різного роду прикладних
                            задач екогеофізики, а саме: радіоактивне забруднення  і його
                            вимірювання.  Для  оцінки  забруднення  відкритих  поверхонь
                            випалими  радіоактивними  частинками  можливо  використати
                            орієнтоване співвідношення між потужністю дози на місцево-
                                                                                      2
                            сті P   r  і щільністю радіоактивного забруднення (Кі/м ).


                                                           507
   366   367   368   369   370   371   372   373   374   375   376