Page 9 - 6096

величини. Глинисті ґрунти здатні до поглинання (адсорбції)
різних речовин з розчинів, у тому числі і колоїдних речовин.
Ці властивості в різних ґрунтах виявляється по-різному у
зв'язку з різним мінералогічним складом і вмістом глинистих
частинок, що обумовлює різноманітність властивостей
ґрунтів.
Форма глинистих частинок різноманітна і залежить
від їх кристалохімічної будови. Так, наприклад, частинки
каолініту мають шестигранну форму з чіткими контурами. У
монтморілоніта під електронним мікроскопом видно не
окремі елементарні частинки, а їх скупчення дуже складної
конфігурації з дуже нечіткими краями. Гідрослюди мають
частинки пластичної форми з чіткими контурами.
Таким чином, глиниста фракція об'єднує частинки
розміром менше 0,001 мм, пороховата – від 0,001 до 0,05 мм,
піщана від 0,05 до 2 мм і гравійна від 2 до 40 мм.
Більш детальний поділ вказаних фракцій та
класифікацію більших уламків з врахуванням їх форми
запропонував В.В. Охотін (таблиця 1.1).

Поняття про гранулометричний і мікроагрегатний склад
ґрунтів

Гранулометричним складом ґрунту називають
відносний вміст за вагою частинок ґрунту різної грубості
(гранулометричних фракцій), виражений у відсотках до
загальної ваги сухого ґрунту.
Залежно від розмірів частинок ґрунт поділяється на
окремі групи, які називаються гранулометричними фракціями.
Кожна гранулометрична фракція включає частинки, розмір
яких змінюється в певних межах, наприклад, від 1 до 2 мм, від
0,05 до 0,25 мм тощо (таблиця 1.1).
Для визначення гранулометричного складу ґрунтів
проводять гранулометричний аналіз.
Гранулометричний аналіз полягає в розділенні
зваженого ґрунту на складові (первинні гранулометричні
елементи) від найбільших (розміром в декілька міліметрів і
навіть десятків міліметрів) до дуже малих (розміром в тисячні
долі міліметра) і подальшому зважуванні окремих груп
частинок, тобто гранулометричних фракцій. Тоді визначається

7