Page 131 - 6093

РОЗДІЛ VІ ФУНКЦІОНАЛЬНО-РОЗПЛАНУВАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ РЕКРЕАЦІЙНИХ КОМПЛЕКСІВ 131

Відкриті спортивні споруди слід розміщувати на території, забезпеченій зручними
під’їздами та підходами з обов’язковим додержанням шумового режиму та забезпеченням
санітарних розривів до житлової зони рекреаційного закладу. При проектуванні необхідно
передбачати місця для транспортних засобів інвалідів та зручні підходи до них, що
забезпечують пересування на кріслах-візках.
Благоустрій територій спортивних та фізкультурно-оздоровчих будинків і споруд,
під’їзди й пішохідні доріжки повинні проектуватися з урахуванням вимог ДБН 360, ДБН Б.2-4
і ВСН 62. Причому проїзди й пішохідні доріжки необхідно передбачати до всіх споруд і
будівель, що розташовуються на земельній ділянці. Земельна ділянка повинна мати не
менше ніж два в’їзди (включаючи господарський) і два входи.
По периметру території комплексу відкритих спортивних споруд передбачають вітро- й
пилозахисні смуги деревних і чагарникових насаджень завширшки 5 м з боку проїздів
місцевого значення й до 10 м – з боку швидкісних магістральних доріг з інтенсивним рухом
транспорту (у мотелях, міських готелях та спортивно-видовищних спорудах). Для окремих
груп відкритих площинних спортивних споруд і басейнів по периметру необхідно
забезпечити захисну смугу чагарникових зелених насаджень шириною не менше ніж 3 м.
Майданчики та поля для спортивних ігор (крім майданчиків для городків) слід
орієнтувати у напрямку північ-південь із забезпеченням обов’язкової інсоляції протягом
3-х год. щонайменше 50 % території (згідно з вимогами СанПіН 2605). За наявності в складі
спортивних споруд декількох майданчиків або полів для спортивних ігор одного виду
допускається орієнтація поздовжніх осей не більше ніж 1/3 цих майданчиків у напрямку схід-
захід.
Криті спортивні споруди (спортивні зали і басейни) проектуються в комплексі з
допоміжними приміщеннями, що забезпечують протікання в них відповідного
технологічного процесу (надання послуг оздоровлення та занять спортом) і забезпечують
експлуатацію цих будівель і споруд.
Будівельні розміри та пропускну спроможність відкритих площинних споруд і
спортивних залів слід приймати згідно з табл. 8 та відповідно вимог ДБН В.2.2-13-2003.
Мінімальні розміри універсального спортивного залу 24х12 м і висотою 6 м та 30х15 м
висотою 8 м із пропускною спроможністю за зміну 25 і 40 осіб відповідно. Мінімальний
розмір спортивно-демонстраційних та спортивно-видовищних залів – 61х30 м висотою не
менше 10 м. Такі зали проектуються із підвищенням для глядачів (трибуною) та ареною.
Одночасну місткість спортивного або тренажерного залів рекомендовано приймати не
менше ніж 10 % місткості готелю.
У складі критих споруд, окрім основного об’єму (залу, басейну, штучної ковзанки),
передбачають допоміжні приміщення, що за функціональним призначенням
класифікуються на:
 приміщення, які призначені для обслуговування тих, хто займається – вестибюль,
гардеробна, фойє, вестибюль-грілка, роздягальні, кімнати інструкторського і
тренерського складу, навчальний клас, медичний, методичний кабінети, масажна, сауна,
лазня, кімната відпочинку, буфет, фітобар, санвузли, душові і т. п.;
 службові приміщення адміністративного та інженерно-технічного персоналу –
кабінет адміністратора (директора), приймальня, робочі приміщення підрозділів, зал
засідань, лабораторії, побутові приміщення, санвузли тощо;
 господарські – комори та склади для зберігання спортивного обладнання, інвентарю,
господарського приладдя, предметів трансформації, приміщення для сушіння й ремонту
лиж, кріплень, а також майстерні (художні, столярні, слюсарні, ремонту спортивного
обладнання), гаражі і т. ін.;