Page 7 - 6092

У безпроводних середовищах кабелі не використовують, а дані передають через ефір,
зазвичай у вигляді радіосигналів.
Однією з основних характеристик середовища п-ередавання є швидкість передавання
даних, яку вимірюють у бітах за секунду (біт/с), кілобітах за секунду (Кбіт/с), мегабітах за
секунду (Мбіт/с) та гігабітах за секунду (Гбіт/с).
Швидкість передавання даних в комп'ютерних мережах визначається як кількість
двійкових розрядів, що передаються через певне середовище за одиницю часу.

1.2 Класифікація комп’ютерних мереж

Розглянемо класифікацію комп'ютерних мереж. Мережі можна класифікувати за:
● областю дії;
● способами адміністрування;
● мережевими операційними системами;
● топологією;
Класифікація мереж за областю дії враховує географічний район, охоплений мережею.
Виділяють наступні типи мереж:
● локальні (Local Area Network - LAN);
● регіональні (Metropolitan Area Network - MAN);
● глобальні (Wide Area Network - WAN).
Локальні комп’ютерні мережі (LAN) - зосереджені на території не більше 1-2 км та
побудовані з використанням дорогих високоякісних ліній зв’язку, які дозволяють,
застосовуючи прості методи передачі даних, досягати високих швидкостей обміну даними
порядку 100 Мбіт/с. Різноманітні послуги зп передбачають реалізацію в режимі on-line.
Глобальні комп’ютерні мережі (WAN) поєднують комп’ютери, що знаходяться на
відстані сотень і тисяч кілометрів. Часто використовуються вже існуючі не дуже якісні лінії
зв’язку. Більше низькі, ніж у локальних мережах, швидкості передачі даних (десятки кілобіт
за секунду) обмежують набір послуг, що надаються, передачею файлів, переважно не в
оперативному, а у фоновому режимі, з використанням електронної пошти. Для стійкої
передачі дискретних даних застосовуються більш складні методи й устаткування, ніж у
локальних мережах.
Регіональні комп’ютерні мережі (MAN) займають проміжне положення між
локальними й глобальними мережами. При досить великих відстанях між вузлами (десятки
кілометрів) вони мають якісні лінії зв’язку й високі швидкості обміну, іноді навіть більш
високі, ніж у класичних локальних мережах.
Комп’ютерні мережі також класифікують за способами адміністрування, тобто в
залежності від того, хто і як керує розподілюючими ресурсами. За цією класифікацією
комп'ютерна мережа може бути побудована наступним чином:
- як однорангова робоча група, в якій кожний комп’ютер виконує функції як сервера,
так і клієнта, причому кожен користувач самостійно керує ресурсами свого комп'ютера,
повністю відповідає за керування доступом до своїх ресурсів (він створює облікові записи
користувачів, та присвоює права доступу до цих ресурсів);
- як мережа типу клієнт-сервер, в якій функції адміністрування зосереджені на
центральному комп'ютері зі спеціальною мережевою операційною системою; при цьому на
центральному комп'ютері виконується захист користувача, паролів та іншої реєстраційної
інформації.
Вибір типу мережі залежить від кількості комп'ютерів і користувачів, від потреб безпеки в
мережі, обладнання, персоналу та від фінансових ресурсів компанії.
Введемо терміни, що визначають роботу в мережі окремих комп'ютерів:
- сервер – це комп'ютер, який займається розподілом ресурсів (даних,
програмного забезпечення, периферійного обладнання) іншим комп'ютерам мережі;

6