Page 18 - 6092

Маршрутизатор - це комп'ютер, що передає пакети даних з однієї мережі в іншу. В
інтрамережі, що працює на основі TCP/IP, інформація передається у виді дискретних блоків,
що називаються IP-пакетами (IP packets) або IP-дейтаграмами (IP datagrams).
TCP- Transmission Control Protocol- забезпечує доставку повідомлень за потрібною
адресою (призначений для контролю передачі та цілісності інформації). Розбиває
інформацію на пакети і нумерує їх, щоб при одержанні можна було правильно зібрати
інформацію.
IP – Internet Protocol-відповідає за адресацію мережних вузлів (описує формат пакету
даних, що передається по мережі). Передає пакети інформації одержувачу.

2.4 Адресація в Internet

2.4.1 IP-адреси

Інформації в мережі пересилається за принципом «запит – відповідь». За допомогою
одного комп'ютера (клієнта) формують запит і звертаються до іншого комп'ютера (сервера)
за потрібною інформацією. Запит містить адресу комп'ютера, на якому є потрібна інформація
(її називають ресурсом), тобто шлях до ресурсу та адресу клієнта. Колись комп'ютерів,
під'єднаних до Інтернету, було небагато, і кожний з них мав своє ім'я в мережі. Ці імена
записувались у спеціальні файли, які Центр мережної інформації постійно розсилав
серверам. Коли кількість комп'ютерів досягла певної критичної межі, робота з такими
файлами ускладнилася. З огляду на це Інтернет вирішили умовно поділити на зони. Кожному
комп'ютеру надали номер, який складається з чотирьох чисел, кожне з яких менше від 256.
Числа розмежовані крапками. Такі адреси називаються IP-адресами. Ось приклади IP-адрес:
 124.178.65.12;
 193.131.45.112;
 205.172.12.50.
Кожна комп'ютерна адреса логічно складається з двох частин. Перша частина визначає
адресу мережі, до якої належить комп'ютер. Її називають ідентифікатором мережі.
Ідентифікатори мереж бувають таких класів: А, В, С, D, Е. До першої можуть належати одне
число зліва (це клас А), два (клас В) або три (клас С). До другої частини належить інша група
чисел адреси. Вони у певний конкретний проміжок часу динамічно визначають комп'ютер у
мережі. Їх називають ідентифікатором вузла. Для подолання сучасної проблеми дефіциту
адрес пропонують різні підходи. Один з них – перехід на нову версію ІР-протоколу IPv6, у
якій розширюється адресний простір унаслідок використання 128-бітових адрес замість 32-
бітових. Для адміністрування (керування) мережею система ІР-адресації зручна, а ось для
користувачів – ні. Не зручно постійно пам'ятати набори цифр, їх можна переплутати, крім
того, вони можуть змінюватися. Тому поряд з ІР-адресацією була введена інша система імен
– доменна система. Вона дає змогу поставити у відповідність IP-адресі деяке ім'я, зручне
користувачам. Для цього мережу умовно поділили на домени (тематичні частини).

2.4.2 Доменна адресація

Домени побудували так, щоб за їх назвами можна було визначити призначення,
належність, форми обслуговування та фінансування. Спочатку в США були створені шість
доменів:
 com — комерційні компанії;
 net — провайдери;
 edu — освітні організації;
 mil — військові організації;
 gov — державні організації;
 org — суспільні організації.
17