Page 46 - 6091
P. 46

вимогами  проекту.  Проектування  знизу  вгору  пріоритетне  при  використанні  заздалегідь
            сконструйованих, готових деталей. Перевага проектування знизу вгору полягає в тому, що
            компоненти проектуються незалежно, тому їх взаємозв'язки і повторна генерація простіша,
            ніж при проектуванні зверху вниз. Метод проектування знизу вгору дозволяє зосередитися
            на окремих деталях. Він хороший в тому випадку, коли не потрібно створювати посилання,
            що управляють розміром і формою деталей відносно один одного.
                  При  методі  проектування  зборок  знизу  вгору  створення  нової  збірки  починається  із
            вставки в файл збірки першого компонента. Компонентом може бути або деталь, або інша
            збірка,  звана  також  вузлом.  Перед  тим,  як  вставляти  деталь  в  документ  необхідно
            відобразити вихідні точки за допомогою головного меню програми, а саме Вид, Исходные
            точки (Вигляд, Вихідні точки). Це необхідно для того, щоб прив’язати першу деталь до
            початку координат і таким чином зробити її базовою в складанні.
                  За замовчуванням перший компонент в збірці розміщується в просторі таким чином,
            що  його  вихідна  точка  і  основні  площини  співпадають  із  вихідною  точкою  і  основними
            площинами  збірки,  відповідно.  Перший  компонент  фіксується  в  тривимірному  просторі,  і
            інші компоненти розташовуються відносно нього з використанням спряжень.
                  З компонентами можна робити наступні операції:
                  створення збірки з деталі;
                  додавання компонентів в збірку;
                  внесення змін до компонентів збірки;
                  видалення компонентів зі збірки;
                  вибір компонентів;
                  розміщення компонентів в збірці;
                  переміщення і обертання компонентів;
                  масиви і дзеркальне відображення компонентів;
                  властивості компонента.
                  Підтримуються наступні спряження (рис. 3.8):






                                                  Рисунок 3.8 - Спряження

                  Концентричність: вибрані елементи поділяють центральну точку або вісь обертання.
                  Збіг:  вибрані  грані,  кромки  і  площини  (в  комбінації  одна  з  одною  або  з  однією
            вершиною) поділяють одну нескінченну лінію. Дві вершини торкаються одна одної.
                  Паралельність:  вибрані  елементи  однаково  направлені  і  знаходяться  на  постійній
            відстані один від одного.
                  Перпендикулярність: вибрані елементи розташовуються під кутом 90 градусів один
            відносно одного.
                  Дотична: вибрані елементи торкаються один одного (як мінімум один елемент повинен
            бути циліндричним, конічним або сферичним).
                  Відстань: вибрані елементи розташовані на вказаній відстані.
                  Кут: вибрані елементи розташовані під зазначеним кутом.
                  Сполучення:  Симетричність  робить  два  схожих  елемента  симетричними  відносно
            площини або плоскої грані компонента. Спряження Симетричність можна виконувати для
            наступних об'єктів:
                  - Точки, наприклад, вершини або точки ескізу;
                  - Лінії, наприклад, кромки, осі чи лінії ескізу;
                  - Площини або плоскі грані;
                  - Сфери з рівними радіусами;


                                                                                                          45
   41   42   43   44   45   46   47   48   49   50   51