Page 389 - Володимир Пахомов

встановлений

термін.

ПРОТÉСТ ВÉКСЕЛЯ (протéст вéкселя) — дія уповноваженого державного органу (нотаріуса, судового вико-
навця), що офіційно підтверджує факти, з якими вексельне законодавство пов’язує настання визначених правових на-
слідків. Оформляється шляхом складання акта протесту.
ПРОТОКÓЛ (протокóл) — 1) документ, що містить послідовний запис ходу обговорення питань і прийняття
рішень на зібраннях, нарадах, конференціях і засіданнях колегіальних органів; 2) міжнародна угода сторін, які домов-
ляються з окремих питань, а також про розвиток чи зміну іншого міжнародного договору; 3) документ, що засвідчує
певний факт, подію і т. ін.
ПРОФÉСІЯ (профéссия) — рід занять, трудової діяльності, що вимагає певних знань і навичок і є для когось
джерелом існування, фах, спеціальність, ремесло, кваліфікація.
ПРОФÉСОР (профéссор) — 1) найвище вчене звання, що надається найбільш кваліфікованим викладачам вузів
і працівникам наукових установ та лікувальних закладів, що керують науково-дослідною і лікувальною роботою; по-
сада, яку займає людина з цим званням; 2) учитель, знавець.
ПРÓФІЛЬ (прóфиль) — креслення, що зображує вертикальний переріз, розріз спорудження, рельєфу місцевос-
ті і т.ін.
ПРÓФІЛЬ АРХÍВУ (прóфиль архиива) — установлена для даного архіву сукупність змістовних або формаль-
них ознак документів, відповідно до якої визначається склад документів, які зберігаються в ньому.
ПСАЛТИР (псалтырь) — одна з біблійних книг Старого Завіту, що складається із 150 псалмів; книга псалмів.
ПСЕВДОНÍМ (псевдоним) — 1) прибране ім'я, прізвище або авторський знак, яким користується письменник,
журналіст, актор і т. ін. замість власного прізвища; псевдо; 2) людина, що виступає під прибраним іменем, прізвищем.
ПУБЛІКА (публика) — 1) люди, що перебувають де-небудь як глядачі, слухачі, відвідувачі; 2) люди, народ, то-
вариство.
ПУБЛІКÁЦІЯ (публикáция) — 1) друкування, видання якого-небудь твору, тексту; оприлюднення, публіку-
вання; 2) те, що надруковано, видано; оголошення про щось.
ПУБЛÍЧНИЙ

(публичный) —

1) який відбу-

вається у при-

сутності пуб-

ліки, людей;

прилюдний,

привселюдний,

332