Page 67 - 6
P. 67

25%,  а  також  біотит,  мусковіт,  рогова  обманка  та  ін.  Із
                            акцесорних  мінералів  присутні  апатит,  циркон,  магнетит,
                            турмалін, флюорит та ін.
                                  Структури  гранітів  –  від  дрібно-  до  гігантозернистих,
                            іноді  з  порфіровидними  вкрапленнями  польових  шпатів.
                            Текстури рівномірнозернисті,  іноді. з шаруватими ділянками
                            (особливо в приконтактній ендозоні).
                                  Гранодіорити.  Від  гранітів  відрізняються  меншим
                            вмістом  кварцу  (20-25%)  і  підвищеним  вмістом  фемічних
                            мінералів,  в  складі  яких  рогова  обманка  переважає  над
                            біотитом, плагіоклазів над мікрокліном і підвищеним вмістом
                            акцесорних мінералів – апатиту, магнетиту, сфену. Структури
                            гранодіоритів,  в  основному,  дрібно-  і  середньозернисті,
                            текстури щільні масивні.
                                  З  кислими  магматичними  інтрузивними  породами
                            генетично  пов’язана  ціла  гама  жильних  порід:  жильних
                            гранітів, аплітів і, особливо, гранітних пегматитів.
                                  Жильні граніти (мікрограніти) мають форму жильних
                            пластоподібних  тіл  з  дрібнозернистою  структурою  основної
                            маси  породи,  яка  складається  з  дрібних  зерен  кварцу,
                            польових  шпатів,  іноді  біотиту  і  рогової  обманки.  Текстура
                            рівномірнозерниста.
                                  Апліти – світлі рівномірно- або дрібнозернисті породи,
                            складені,  головним  чином,  кварцом  і  польовими  шпатами,
                            іноді  присутні  луски  мусковіту  і  біотиту,  дрібні  кристалики
                            апатиту,  циркону,  магнетиту.  Текстура  рівномірнозерниста
                            масивна.
                                  Пегматити.  Найбільш  цікаві  утворення  серед  жильних
                            магматичних порід. Вони, як правило, мають зональну будову,
                            суть  якої  полягає  у  зміні  дрібнозернистих  (від  периферії
                            жили)  до  гігантозернистих  структур  з  наявністю  цілої  гами
                            рудних  і  нерудних  мінералів  Be,  Li,  Ta, Nb, Zr,  U,  Th,  Tr,  а
                            також топазу, мусковіту, моріону, флюориту та ін.
                                  Ріоліти  –  щільні  ефузивні  породи  білого,  жовтуватого,
                            сірого  кольорів,  складених  кварцом,  водяно-прозорими
                            польовими  шпатами  в  загальній  скловидній  масі,  яка
                            забарвлена  в  чорні,  бурі,  червонуваті,  зеленуваті  відтінки.
                            Іноді серед вкраплеників можуть бути присутні луски біотиту.
                            Структури,  в  основному,  скловидні;  текстури,  в  більшості
                            випадків, смугасті, у вигляді звивистих струменів.
                                  Дацити  –  відрізняються  від  ріолітів  відсутністю
                            вкраплень  калієво-натрієвих  польових  шпатів.  До  їх  складу
                            належать кварц, зональні плагіоклази, біотит, рогова обманка і
                            піроксени. Основна маса скловидна.
   62   63   64   65   66   67   68   69   70   71   72