Page 160 - 6

Гідрологія - наука, що вивчає природні води і виявляє
закономірності їхнього формування, руху і розподілу.
Гідростатичний тиск - тиск води в будь-якій точці об'єму.
Гідросфера- водяна оболонка Землі.
Гіпоцентр- область (точка) виникнення землетрусу в земній
корі.
Гіпс- осадова гірська порода, складена з мінералу гіпсу
Ca[SO 4] 2H 2O та ангідриту Ca[SO 4] 3 з домішками інших
мінералів.
Гіпсовий карст - літологічний тип карсту, що виникає при
розчиненні гіпсоангідритових порід підземними водами.
Гіпсометрія- метод відображення рельєфу на гіпсометричних
та топографічних картах за допомогою горизонталей та
кольорової шкали.
Гірнича справа - область діяльності людини по освоєнню
надр Землі.
Гірська порода - асоціація (агрегат) мінералів, яка складає
земну кору.
Глауконіт - мінерал класу шаруватих силікатів
(KH 3O)(Fe,Al,Mg) 2[AlSi 3O 10].
Глауконітова глина - глина, яка складена в основному
глауконітом.
Глауконітовий пісок - пісок з високим вмістом глауконіту.
Глини - незцементовані осадові гірські породи, що
складаються головним чином з тонкодисперсних глинистих
мінералів.
Глинистий сланець - тонкозерниста метаморфічна порода,
складена глинистими мінералами.
Глинисті мінерали - тонкодисперсні мінерали, складені, в
основному, слюдами і гідрослюдами.
Гнейс- метаморфічна порода, складена переважно кварцем,
калієвим польовим шпатом, плагіоклазом і чорноколірними
мінералами.
Гори - дуже підняті над прилеглими рівнинами ділянки
земної поверхні, що характеризуються значним коливанням
відносних висот і контрастним рельєфом.
Гороутворення - процес розвитку окремих ділянок земної
кори, що завершуються утворенням гір.
Горст - блок земної кори, піднятий по площинах розломів по
відношенню до бокових порід.
Горючі сланці - осадові гірські породи, що містять
тугоплавку, дисперсну, рівномірно розподілену органічну
речовину (5-40%), генетично пов'язану з мінеральною масою.