Page 209 - 58
P. 209

д – іхтіозавр; е – плезіозавр
                                           Рисунок 3.55 – Викопні плазуни

                  Сучасні плазуни – тварини переважно невеликих розмірів. Лише

            окремі  представники  досягають  6-11  м  (нільський  крокодил  –  6  м,

            сітчастий пітон – 10 м, анаконда – 11 м).

                                     Систематичний огляд плазунів

                  Ряд  Лускаті  найчисленніший  серед  плазунів  (об’єднує  близько

            5700  видів).  Характерні  ознаки  ряду  такі:  тіло  вкрите  роговими

            лусками або щитками, зуби прирощені до щелеп.

                  До підряду Ящірки належить більшість сучасних плазунів (рис.

            3.56).

                  До  підряду  Змії  (рис.  3.57)  належать  безногі  рептилії,  які

            пересуваються плазуючи по землі. Поясів кінцівок немає; в окремих

            видів збереглися рудименти тазу й задніх кінцівок. Тіло видовжене,

            циліндричне,  нечітко  поділяється  на  голову,  тулуб  і  хвіст;  вкрите

            роговою  лускою  або  щитками.  Щороку  змії  линяють  2-4  рази,

            скидаючи  старий  роговий  покрив.  Хребет  складається  з  великої

            кількості  (від  141  до  435)  одноманітних  хребців,  до  яких

            приєднуються  ребра.  Грудини  немає.  Хребці  і  ребра  зв’язані  між

            собою системою сильних і пружних м’язів. Ребра вільними кінцями

            опираються  на  черевні  щитки,  що  приводяться  у  рух  підшкірною

            мускулатурою.  Рухи  хребців,  ребер  і  щитків  скоординовані  в

            горизонтальній площині і забезпечують пересування змій.

                  Ряд  Черепахи.  У  світовій  фауні  налічується  близько  200  видів

            черепах  (рис.  3.58),  більшість  яких  поширені  у  тропічних  і

            субтропічних країнах. У межах СНД зустрічається 5 видів, на Україні

            – 1 (болотяна черепаха).

                  Ряд  Крокодили.  Відомо  21  вид  крокодилів,  поширених  у

            тропіках  і  субтропіках  (рис.  3.59).  Вторинно  перейшли  до  водного







                                                             201
   204   205   206   207   208   209   210   211   212   213   214