Page 112 - 58
P. 112

середовищем, закономірності поширення тварин та їх угрупувань по
            Землі, роль у біосфері та значення для людини.


                  Тварина – одна із форм існування живої матерії на Землі. Тварина
            є цілісною біологічною системою, здатною до росту, розмноження і


            саморегулювання.  Усі  тварини  –  гетеротрофні  організми,  які
            характеризуються  здатністю  використовувати  лише  готові  органічні

            сполуки і не можуть синтезувати їх з неорганічної речовини.

                  На  даному  етапі  розвитку  зоологія  являє  собою  систему  наук,

            кожна з яких вивчає тварин під певним кутом зору, має свої завдання

            і методи.

                  Предметом  дослідження  сучасної  систематики  тварин  (гр.

            systema  –  утворення,  складання)  є  природна  система  тваринних

            організмів, створена на основі їх комплексного всебічного вивчення.

            Вона розробляє класифікацію тварин.

                  Зоогеографія  (гр.  zoon  –  тварина,  geographia  –  землеописання)

            досліджує  поширення  тварин  по  Землі  і  виявляє  історичні

            закономірності формування фауни в різних районах.

                  Палеозоологія  (  гр.  palaios  –  давній,  zoon  –  тварина,  logos  –

            вчення) вивчає тваринний світ минулих часів.

                  Вивченню  тих  чи  інших  тварин  присвячені  відповідні  наукові

            галузі: теріологія вивчає ссавців, орнітологія – птахів, герпетологія –

            плазунів і земноводних, іхтіологія – риб і т.д.

                  Зоологія  широко  використовує  і  розвиває  дані  деяких

            загальнобіологічних  наук:  анатомії,  гістології,  цитології,  фізіології,

            ембріології, генетики та ін.

                  Результати  досліджень  із  зоології  знаходять  практичне

            застосування в багатьох галузях господарства.


                               Підцарство одноклітинні – protozoa


                  Найпростіші  у  1673  р.  відкрив  голландський  мікроскопіст  і

            дослідник природи Антоні ван Левенгук.

                                                          105
   107   108   109   110   111   112   113   114   115   116   117